Постанова ВГСУ від 23.08.2016 року у справі №903/935/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Справа № 903/935/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос"на ухвалу та постанову у справігосподарського суду Волинської області від 18.04.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 № 903/935/15 господарського суду Волинської областіза заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: Бачинський Я.Л. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер"; Федоров О.А. - представник Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"; Гуртовий В.В. - представник Публічного акціонерного товариства "Банк Форум".

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2016, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер" на загальну суму 159063019,16 грн відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Екзітос" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Езітос" до боржника про визнання грошових вимог на загальну суму 159063019,16 грн задовольнити у повному обсязі.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною десятою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до частини першої статті 23 зазначеного Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону, до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Волинської області від 28.09.2015 за заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області порушено провадження у справі № 903/935/15 про банкрутство ТОВ фірми "Феміда-Інтер". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича.

05.10.2015 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України під номером 23521 оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

02.11.2015 ТОВ "Екзітос" подало заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 159873019,16 грн, які обґрунтовані нездійсненням останнім свого зобов'язання щодо оплати пред'явлених йому 13-ти простих векселів, які ТОВ "Екзітос" набуло у власність на підставі договору купівлі продажу № 1/07 від 27.07.2013, укладеного з Приватним підприємством "Мега-Транс-Авто".

Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

17.12.2015 розпорядником майна Рабаном М.Т. надано реєстр вимог кредиторів ТОВ фірми "Феміда-Інтер" та повідомлення про наслідки розгляду вимог кредиторів.

21.12.2015 ТОВ "Екзітос" подало заяву № 01-21/12/15 від 21.12.2015 про уточнення грошових вимог до боржника, яка обґрунтована тим, що враховуючи технічну помилку при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів, 14.12.2015 між покупцем (ТОВ "Екзітос") та продавцем (ПП "Мега-Транс-Авто") цінних паперів було укладено додаткову угоду, внаслідок чого сума грошових вимог ТОВ "Екзітос" до боржника зменшилась до 159063019,16 грн.

Вказані кредиторські вимоги розглянуті розпорядником майна та включені до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи із спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини шостої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно бути мотивованим, прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2013 між ПП "Мега-Транс-Авто" (продавець) та ТОВ "Екзітос" (покупець) укладено договір № 1/07 купівлі-продажу цінних паперів за умовами якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери (далі - векселі), а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити векселі в порядку, строки та на умовах передбачених договором.