Постанова ВГСУ від 23.07.2015 року у справі №916/5194/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 916/5194/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Грейц К.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 21.05.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/5194/14 господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"простягнення 877 723,09 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Старчик А.А. (дов. від 18.04.14)

Від відповідача - Гоменюк М.І. (дов. від 14.01.15)

Відповідно до розпорядження Заступника секретаря другої судової палати від 22.07.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Грейц К.В.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" про стягнення пені в сумі 459 861, 88 грн., інфляційних витрат в сумі 245 517,61 грн. та 3% річних в сумі 172 343,60 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2015 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено частково, стягнуто з КВЄП "Котовськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у сумі 200 000,00 грн., інфляційні втрати у сумі 245 445,08 грн., 3 % річних у сумі 171 691,57 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 12 342,73 грн.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у складі: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А., Ярош А.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині зменшення пені на 259 861,88грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути вказану суму. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.549-552 Цивільного кодексу України.

КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" у клопотанні просить у касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити, винести постанову про направлення справи на новий розгляд в зв'язку з неповною та досконалою перевіркою документації щодо оплати поставленого газу та накладення штрафних санкцій. Клопотання відхилено, оскільки КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" не подав касаційну скаргу, а справа розглядається по суті в межах поданої касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2012 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 13/3114-ТЕ-23, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем отримано природний газ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 21.10.2013 на суму 1 853 681 грн. 88 коп. (газ, спожитий у січні 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 21.10.2013 на суму 1 416 947 грн. 16 коп. (газ, спожитий у лютому 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 21.10.2013 на суму 1 469 855 грн.86 коп. (газ, спожитий у березні 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 21.10.2013 на суму 424 254 грн.11 коп. (газ, спожитий у квітні 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 на суму 610 838 грн.67 коп. (газ, спожитий у жовтні 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 на суму 887 142 грн.72 коп. (газ, спожитий у листопаді 2013р.), актом приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 на суму 1 470 201 грн.49 коп. (газ, спожитий у грудні 2013р.).

Відповідач повинен був оплатити природний газ поставлений: у січні 2013р. - до 14.02.2013, у лютому 2013р. - до 14.03.2013, у березні 2013р. - до квітня 2013р., у квітні 2013р. - до 14.05.2013, у жовтні 2013р. - до 14.11.2013, у листопаді 2013р. - 14.12.2013, у грудні 2013р. - до 14.01.2014. Грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 8 132 921 грн. 89 коп. було перераховано з порушенням встановлених договором строків оплати поставленого природного газу.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарськими судами встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання з оплати товару з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, судами було задоволено позов щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 245 445 грн. 08 коп. та 3% в розмірі 171 691 грн. 57 коп.

Судами встановлено, що відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи наведене, суди правильно визначили, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 459 861 грн. 88 коп.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.