Постанова ВГСУ від 23.07.2015 року у справі №910/26963/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 910/26963/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:прокуратури: позивача: відповідача: Попенко О.С. - ст. прокурор ГПУ, посв. №029012 Козак А.Л. - дов. від 15.04.15, Случак О.О. - дов. від 14.08.14, касаційну скаргуФірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністюна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.05.15у справі№910/26963/14 Господарського суду міста Києва за позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоФірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністюпровнесення змін до договору оренди землі

Прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю про внесення змін до пункту 4.2 договору оренди земельної ділянки від 12.04.06, укладеного між сторонами у справі, виклавши його в такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не надав згоди на приведення пункту 4.2 спірного договору оренди у відповідність до вимог законодавства щодо розміру орендної плати за земельну ділянку. Прокурор посилався на приписи статей 288, 289 Податкового кодексу України, статей 2, 3, 93 Земельного кодексу України, статті 626 Цивільного кодексу України, статей 2, 6, 13, 15, 18, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", рішення Київради від 08.07.10 №1165/4603 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.15 (суддя Мудрий С.П.) позов задоволено. Внесено зміни до пункту 4.2 спірного договору в редакції позивача. Господарський суд виходив з того, що позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором. Суд керувався приписами статей 11, 202, 509, 626, 632, 648, 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 14, 288 Податкового кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Київський апеляційний господарський суд постановою від 27.05.15 (судді: Станік С.Р., Власов Ю.Л., Хрипун О.О.) рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, яка просить рішення і постанову скасувати та припинити провадження у справі. Скаржник посилається на те, що судами були порушені приписи статей 181, 182, 640, 649, 654 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 4, 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 43, 80 Господарського процесуального кодексу України. Він не погоджується з висновком судів про наявність підстав для внесення змін до спірного договору та вважає, що відсутній спір з підстав, зазначених у позові. На думку скаржника є недоведеним те, що передана в оренду спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

Позивач і прокуратура не скористалися своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що власником земельної ділянки, площею 12265 кв.м, розташованої на вул. Машинобудівній, 50, у Солом'янському районі м. Києва, є територіальна громада міста Києва. Також судами установлено, що 12.04.06 між Київською міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." - орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.06 за №72-6-00360 у книзі записів державної реєстрації договорів. За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №170/3634 від 06.10.05 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену договором. Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка на вул. Машинобудівній, 50, у Солом'янському районі м. Києва, площею 12265 кв.м, кадастровий номер 8 000 000000:69:016:0011, цільове призначення - для реконструкції з розширенням та наступною експлуатацією і обслуговуванням виробничо-офісних будівель (пункт 2.1). Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Згідно з витягом з технічної документації №Ю-36085/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №35 від 26.01.06 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4092325,10 грн. (пункт 2.2 договору). Відповідно до пунктів 4.5, 4.9 договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору. Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз на рік. Сторони також передбачили, що усі спори, котрі виникають при виконанні договору вирішуються у судовому порядку (пункт 12.4). Господарські суди установили, що рішенням Київської міської ради №1165/4603 від 08.07.10 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати" (з урахуванням рішення ради №269/9326 від 18.04.13), з метою приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства, вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, в тому числі, і щодо спірної земельної ділянки, встановивши річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України. Вказане рішення, як установили суди, є чинним. Рішенням Київської міської ради №89/9146 від 28.02.13 було встановлено річну орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. В процесі розгляду спору суди установили, що зміни до спірного договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати сторонами внесені не були. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Прокурора Солом'янського району міста Києва заявлена в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю про внесення змін до пункту 4.2 договору оренди земельної ділянки від 12.04.06 щодо розміру орендної плати. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У відповідності до приписів статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Питання регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції міської ради (пункти 34, 35 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"). Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. За приписами статті 288 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки. Отже, нормами законодавства, як і умовами спірного договору, передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 27.12.10 у справі №27/15-10, від 23.05.11 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.11 у справі №41/81пд, від 20.11.12 у справі №28/5005/640/2012. Суди попередніх інстанцій дослідили умови змін, запропонованих позивачем до внесення та розмір орендної плати і визнали їх такими, що відповідають вимогам земельного та податкового законодавства. Крім того, було враховано, що рішення ради про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині збільшення розміру орендної плати, в тому числі, і за спірну земельну ділянку, є чинним та підлягає виконанню. Враховуючи наведені приписи законодавства щодо можливості внесення змін до договору оренди землі та обставини установлені судами, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову визнається правомірним. Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Довід скаржника про недоведеність факту приналежності спірної земельної ділянки до земель комунальної власності не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка судом апеляційної інстанції і він був відхилений як необґрунтований та спростовується обставинами установленими судами. Водночас визнаються неспроможними і посилання скаржника на відсутність предмету спору та наявність підстав для припинення провадження у справі. Припинення провадження у справі унормовано статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. За приписами наведеної норми господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору (пункт 11). В даному випадку, як установили суди, спір виник щодо внесення змін у договір і він не був вирішений у досудовому порядку, а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі. Інші доводи касаційної скарги теж визнаються неспроможними, оскільки їм усім надавалася оцінка судами; вони не спростовують установленого господарськими судами; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані вірно.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.15 у справі №910/26963/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Головуючий суддя Г.Кравчук

Судді Т.Гоголь

В.Швець