Постанова ВГСУ від 23.07.2014 року у справі №910/1609/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 910/1609/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 19.05.2014 року

у справі № 910/1609/14 Господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"БІОХІМЕКСІМ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 562 967,10 грн., -

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко Т.М. дов. від 13.01.2014 р.,

відповідача - Кривошея Д.А. дов .від 29.10.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 18.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. (суддя - Борисенко І.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "БІОХІМЕКСІМ" до Міністерства оборони України про стягнення 562 967,10 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІОХІМЕКСІМ" грошові кошти у розмірі 562 967,10 грн. та 11259,34 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 р. (судді - Лобань О.І., Майданевич А.Г., Федорчук Р.В. ) рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, Міністерство оборони України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БІОХІМЕКСІМ" (позивачем) та Міністерством оборони України (відповідачем) було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 286/3/13/14, згідно умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві до 27 червня 2013 року мило, засоби мийні та засоби для чищення (мило туалетне тверде "Класичне" без обгортки у формі кусків по 100 г) на загальну суму 562 967,10 грн. (п'ятсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім гривень 10 копійок) в тому числі ПДВ 93 827,85 грн. (дев'яносто три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 85 копійок), а відповідач зобов'язувався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у договорі.

Пунктами п. 4.1 та п. 4.2 договору передбачено, що оплата за фактично поставлений товар повинна бути здійснена протягом 90 банківських днів з дати надання позивачем належним чином оформленого рахунку-фактури а поставлений товар, до рахунку-фактури додаються акт приймального контролю, видаткова накладна та повідомлення-підтвердження.

Судами встановлено, що на виконання умов договору 25 червня 2013 року позивач поставив вказаний товар у відповідній кількості та якості відповідачу про що свідчать акти прийому речового майна, акт приймального контролю якості та повідомлень-підтверджень про прийняття та оприбуткування товару.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав в зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 562 967,10 грн.