Постанова ВГСУ від 23.06.2015 року у справі №927/50/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 927/50/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М. ,розглянувши касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Світанок" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 рокуу справі№ 927/50/15 господарського суду Чернігівської області за позовомСелянського фермерського господарства "Світанок" доСелянського фермерського господарства "Едельвейс" провитребування майна з чужого незаконного володіння за участю представників сторін:позивача:Фесик І.А.,відповідача: Харченко М.І.,

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство "Світанок" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Селянського фермерського господарства "Едельвейс" про витребування з незаконного володіння селянського фермерського господарства "Едельвейс" зернозбирального комбайну Claas "Мега-208", 1995 року випуску, реєстраційний номер 15990 ЯО, заводський номер 09450190 та зернової жатки.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.03.2015 року у справі № 927/50/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року та рішення місцевого господарського суду від 11.03.2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що оскільки договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну та зернової жатки не був укладений, відповідач неправомірно володіє вищезазначеним майном, добровільно повертати майно відмовляється, тому посилаючись на положення ст.ст. 387,1212 ЦК України просив суд витребувати з чужого незаконного володіння спірне майно.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що позовні вимоги щодо витребування (зобов'язання повернути) майна згідно з ст.ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України не можуть бути задоволені, оскільки майно вибуло з володіння позивача у межах зобов'язальних відносин.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши всі обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 387, 1212 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволенню позовних вимог.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, актом приймання-передачі предмета договору купівлі-продажу від 26.06.2013р. селянське (фермерське) господарство "Світанок", іменоване продавцем, передало селянському (фермерському) господарству "Едельвейс", яке виступило покупцем, зернозбиральний комбайн марки Claas "Мега-208", 1995 р.в., серійний номер 09450190 разом з зерновою жаткою 1995р.в.

В акті зазначено, що підставою його складання є договір купівлі-продажу від 25.06.2013р. № 1-Т, але в подальшому такий договір укладений не був, оскільки сторони не дійшли згоди всіх істотних умов, а саме його ціни. Вказаного встановленого факту сторони не оспорюють.

Доводи відповідача про те, що він передав готівкою позивачеві 125 000 грн. за спірне майно, не отримавши про це розписку чи інший документ, не знайшли свого підтвердження у судових засіданнях, оскільки позивач заперечував отримання вказаної суми від відповідача. Отже, зернозбиральний комбайн разом з зерновою жаткою отримані відповідачем за актом приймання-передачі фактично безоплатно.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Оскільки сторонами не були досягнуті всі істотні умови договору, договір купівлі-продажу не був укладений.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При розгляді віндикаційного позову позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач є власником зернозбирального комбайну Claas "Мега-208", 1995 року випуску, реєстраційний номер 15990 ЯО, заводський номер 09450190 та зернової жатки, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії АБ №191262 на вказане майно.

Вказане свідоцтво ніким не скасоване і є дійсним, питання про його скасування не ставилося.

З огляду на викладене, слід зробити висновок, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які зобов'язальні відносини стосовно спірного майна, яке належить на праві власності позивачу та яким неправомірно володіє відповідач.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст. 387,1212 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.