Постанова ВГСУ від 23.06.2014 року у справі №922/3495/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Справа № 922/3495/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. у справі № 922/3495/13 господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПриватного підприємства "Альфа-Х"простягнення 128 035,38 грн.за участю представників:

позивача: ОСОБА_5

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - "ФОП ОСОБА_4") звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Альфа-Х" (надалі - "ПП "Альфа-Х") про стягнення 109 280,00 грн. основного боргу та 18 755,38 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором купівлі-продажу, що зумовлює застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 691, 692, 693, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України. Позивач вказувала, що право вимоги до відповідача перейшло до неї на підставі договору про відступлення права вимоги № 20/12-1 від 20.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2013 р. (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПП "Альфа-Х" 5 299,20 грн. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки докази отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.2011 р., на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, відсутні.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. (судді Могилєвкін Ю.О., Барбашова С.В., Плужник О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням процесуального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (надалі - "ФОП ОСОБА_6") як продавцем та ПП "Альфа-Х" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 14 (надалі - "Договір"), за умовами якого продавець зобов'язався за замовленням відповідача продати останньому продукцію.

Згідно з п. 2.1 Договору асортимент продукції, її загальна кількість та ціна визначаються за домовленістю по факту на момент поставки товару.

Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п. 2.4 Договору).

При укладенні Договору сторони дійшли згоди (п. 3.3 Договору), що кінцевий строк оплати за поставлений за Договором товар - до 30.10.2011 р.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При розгляді справи господарськими судами з'ясовано, що 20.12.2012 р. між ФОП ОСОБА_6 (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_4 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 20/12-1, за умовами якого до ФОП ОСОБА_4 переходить право вимоги до боржника належного виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 14 від 01.04.2011 р., а саме повернення грошових коштів в сумі 123 424,00 грн. Також до ФОП ОСОБА_4, згідно з п. 6 даного договору, переходять права, які забезпечують зобов'язання боржника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).