Постанова ВГСУ від 23.04.2015 року у справі №910/20849/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 910/20849/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників:

позивача: Козленко О.В. дов. №Д-909 від 18.07.2014

відповідача-1: Воробйової Є.С. дов. б/н віфд 02.03.2015

відповідача-2: Матюшка В.В. дов. б/н від 13.01.2015

скаржника: Брагінського П.О. дов. №02/2015 від 05.01.2015

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014

у справі № 910/20849/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Неос Банк")

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті груп"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_6

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 (суддя Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.), позов Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2011 зареєстрований за реєстровим №718, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент груп" щодо групи нежилих приміщень.

Судові рішення мотивовані тим, що спірний договір укладений між відповідачами всупереч вимогам Закону України "Про іпотеку".

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що на час розгляду справи, майно, яке було предметом спірного договору, було власністю скаржника, однак останнього не було залучено до участі у справі, тобто оскаржені судові рішення стосуються прав та обов'язків заявника.

У наданих відзиві та поясненнях відповідачі у справі підтримали вимоги касаційної скарги.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

22.01.2008 між АБ "АВТОЗАЗБАНК" і ОСОБА_6 було укладено Кредитний договір № 002-4/2008, за яким Банк відкриває ОСОБА_6 кредитну лінію на поточні потреби в сумі 16000000,00 (шістнадцять мільйонів)грн. строком з 22.01.2008 до 19.01.2018 зі сплатою 19% річних.

Крім того, 22.01.2008 між Банком та ОСОБА_6 було укладено Іпотечний договір для забезпечення зобов'язань по вказаному вище кредитному договору та надано за цим договором в іпотеку нерухоме майно, що належало іпотекодавцю - ОСОБА_6, а саме: групу приміщень №97, групу приміщень №100, групу приміщень №103 в літ. А по АДРЕСА_1 загальною площею 730,40кв.м.

В подальшому, Акціонерний банк "АВТОЗАЗБАНК" був реорганізований у Відкрите акціонерне товариство "Банк Кіпру", правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", що підтверджується протоколами від 19.11.2008 №39, від 28.04.2010 №41 і витягом зі Статуту ПАТ "Банк Кіпру", погодженим Національним Банком України 11.05.2012. Як встановлено апеляційним господарським судом, правонаступником ПАТ "Банк Кіпру" є Публічне акціонерне товариство "Неос Банк".

Без згоди Банку ОСОБА_6 розпочав реконструкцію іпотечного майна, і після закінчення будівельних робіт звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом про визнання за ним права власності на новостворене нерухоме майно.