Постанова ВГСУ від 23.04.2015 року у справі №909/1007/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 909/1007/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод"на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 рокуу справі господарського суду за позовом до № 909/1007/14 Івано-Франківської області Кузимківа Анатолія Дмитровича Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод"про поновлення на роботі гр. Кузимківа Анатолія Дмитровича, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди За участю представників: ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" - Треф'янчина А.М. та Кузимківа А.Д.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 року у справі №909/1007/14 (Суддя - Михайлишин В.В.) частково задоволено позовні вимоги Кузимківа Анатолія Дмитровича, м. Івано-Франківськ (надалі - Позивач) до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", м. Івано-Франківськ (надалі - Відповідач) про поновлення на роботі гр. Кузимківа Анатолія Дмитровича, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Поновлено Кузимківа Анатолія Дмитровича на роботі на посаді начальника відділу технічного контролю ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод". Стягнуто з ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76002, ідентифікаційний код : 07552205) на користь гр. Кузимківа Анатолія Дмитровича (ідентифікаційний номер: 2215010111) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.07.2013 року по день ухвалення рішення в сумі 45166,46 грн., з урахуванням обов'язкових платежів. У задоволенні позовних вимог Кузимківа Анатолія Дмитровича до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн. відмовлено. Стягнуто з ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76002, ідентифікаційний код: 07552205) в доход Державного бюджету (отримувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів бюджету: 22030001; назва коду класифікації доходів: судовий збір (державна судова адміністрація України, 050);назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1 827,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року (судді: Давид Л.Л.- головуючий, Гриців В.М., Кордюк Г.Т.) Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 р. у справі № 909/1007/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" без задоволення.

Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати наведені судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. ст. 36, 40, 41, 43 Кодексу законів про працю України, ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кузимків А.Д. згідно наказу №132 від 03.07.2003 року працював на ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" на посаді начальника відділу технічного контролю.

Наказом директора ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" №59 від 13.05.2013 року проведено реорганізацію відділу технічного контролю ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", а саме: ліквідовано даний відділ, як окремий підрозділ ; виведено із штатного розпису підприємства ставку начальника ВТК, майстра ВТК, дві ставки контролера зварювальних робіт; функції технічного контролю передано у виробничий цех та введено у виробничий цех ставку старшого майстра технічного контролю, ставку контролера малярних робіт і ставку контролера вхідного контролю; виведено ставку заступника директора заводу із загальних питань (а.с.10).

Наказом керівника №60 від 13.05.2013 року попереджено про звільнення за скороченням посади, в тому числі і Позивача з 15.07.2013 року, з яким останній був ознайомлений (а.с.11).

На підприємстві діяли дві первинні профспілки: первинна профспілка від обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства і первинна профспілка від профспілкової організації ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" - профспілка працівників Збройних сил України.

Як встановлено судом першої інстанції, Кузимків А.Д. є членом виборного органу первинної профспілки від обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства - заступником голови первинної профспілки, яка становить 7 чоловік разом із Позивачем (а.с.30, 31).

13.05.2013 року ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" звернулось до профспілкової організації автотранспорту та шляхового будівництва щодо надання згоди на звільнення Кузимківа А.Д. із займаної посади, при цьому в даному листі зазначено, що Позивачу пропонуються посади: інженера - конструктора ІІІ категорії, технолога виробничого цеху інженера з технічного нагляду охорони праці і техніки безпеки (а.с.43).

Аналогічне звернення адміністрації заводу про надання згоди на розірвання трудового договору скеровано і до первинної профспілкової організації ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" профспілки працівників Збройних сил України.

Профспілкова організація автотранспорту та шляхового будівництва відповіді на звернення адміністрації підприємства від 13.05.2013 року не надала, згоди чи обґрунтованої відмови на звільнення Позивача не висловила.

Первинна профспілкова організація ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" профспілки працівників Збройних сил України протоколом №39 від 14.05.2013 року надала згоду на звільнення працівників, в тому числі і начальника ВТК Кузимківа А.Д. (а.с.16).

Звернення адміністрації ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про звільнення Кузимківа А.Д. було розглянуто лише від 27.11.2013 року, про що свідчить Протокол первинної профспілкової організації працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства на №3 від цієї дати та відмовлено у наданні згоди, на підставі невчасного звернення (менше ніж три місяці до звільнення) до первинної профспілки за такою згодою (а.с.28).

Наказом директора ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" №87 від 15.07.2013 року Кузимківа А.Д. звільнено з роботи з посади начальника ВТК за п.1. ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням штату (а.с.7).

Кузимків А.Д. не погодився із звільненням та звернувся із позовом до господарського суду Івано-Франківської області про поновлення на роботі, просив відшкодувати оплату за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду (а.с.2-3).

У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство , вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких право чинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсним право чинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно п.7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсним правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, підвідомчі господарським судам.

Абзацом 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ господарським судам і зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу України, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Оскільки, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 року за заявою директора ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" порушено провадження у справі про банкрутство та відкрито процедуру санації (а.с.116-120), дана справа, з урахуванням наведених норм підлягає розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно розрахунку Позивача про виплату за вимушений прогул від 04.12.2014 року (а.с.52), який проведено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року (із змінами та доповненнями) №100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" - загальна виплата станом на 04.12.2014 року складає 44 790,32 грн.

Із розрахунку Відповідача така сума виплат має становити 22 305,25 грн. (а.с.66).

Задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення на роботі та відшкодування оплати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції із висновком якого погодився апеляційний господарський суд виходив з того, що, з урахуванням ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. ст. 43, 252 Кодексу законів про працю України, позивача звільнено з роботи з порушенням норм чинного законодавства.

Також суди погодились із розрахунком Позивача щодо відшкодування оплати за час вимушеного прогулу, з огляду на те, що Відповідач при своєму розрахунку посилався на накази про дводенний режим роботи підприємства, що порушує чинне законодавство, зокрема, ст. 43 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначено законом, оскільки, дводенний режим праці підприємства не забезпечує працівників оплатою, що відповідає мінімальній заробітній платі, встановленій Законом України.