Постанова ВГСУ від 23.04.2014 року у справі №922/4642/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 922/4642/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач)розглянувши касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Українина рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 24.12.2013 Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014у справі№ 922/4642/13 Господарського суду Харківської областіза позовомФонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Українидо Державного підприємства "Спеціальне проектно - технологічне бюро виробничих потужностей"простягнення коштів у сумі 411000,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Павловська Н.В., дов. від 31.12.2013 №1265-06-1

відповідача: Горецький О.В., дов. від 13.11.2013 б/н

ВСТАНОВИВ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" про стягнення штрафу за порушення договірних зобов'язань у розмірі 210000,00 грн. та збитків у розмірі 201000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2013 у справі № 922/4642/13 (суддя Калініченко Н.В.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2013 у справі № 922/4642/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 922/4642/13, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 922/4642/13 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2011 між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (далі - виконавець) було укладено договір № 212-Ф-11 Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.) "Правила охорони праці під час газоелектричного, контактного, кисневого та плазмового різання металів" (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (надалі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування послуг, кількість, обсяг, ціна та строки надання послуг тощо, визначені Технічними вимогами (додаток №1), Календарним планом (Додаток №2), Калькуляцією кошторисної вартості (додаток №3), які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору встановлюється в національній валюті України та становить 210000,00 гривень, у тому числі ПДВ 35000,00 грн. Розрахунок вартості послуг надається виконавцем у Калькуляції кошторисної вартості (додаток №3), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. 5.1. Договору строк (термін) надання послуг зазначений в Календарному плані (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Як передбачено п.п. 5.2-5.4 Договору, місце передачі наданих послуг: виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом. Приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі по кожному етапу.

Згідно із п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 15 грудня 2012 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Додатковою угодою № 2 від 14.12.2012 сторонами було продовжено строк дії Договору до 28.12.2012, а Додатковою угодою № 3 від 28.12.2012 сторонами змінено строки надання послуг за 4 етапом, а саме з 28.12.2012 по 01.10.2013 та подовжено строк дії договору до 01.10.2013.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у разі затримки надання послуг або надання їх не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки; у разі ненадання послуг за договором з вини виконавця останній сплачує штраф в розмірі 1% від суми договору.

В подальшому, пунктом 2 Додаткової угоди № 3 від 28.12.2012 до Договору, сторони внесли зміни до Договору, відповідно до яких, у разі ненадання послуг в повному обсязі в межах строку дії договору, виконавець сплачує штраф в розмірі вартості договору.

Предметом позову у справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язань за Договором у розмірі 210000,00 грн. та збитків у розмірі 201000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у строки, передбачені календарним планом, послуги за 4 етапом та послуги за Договором в цілому відповідач не надав, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі вартості договору відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 від 28.12.2012. Крім цього, позивач вказує на те, що відповідачу за договором було сплачено 201000,00 грн., однак оскільки відповідачем послуги не були надані, позивачеві заподіяні збитки у вказаному розмірі.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, та відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідач вчасно подав Правила на затвердження Держгірпромнагляду; відповідач позбавлений повноважень щодо контролю, керування процесом затвердження Правил і затвердження Правил центральним органом виконавчої влади безпосередньо не залежить від відповідача; відповідачем вживались заходи щодо належного виконання зобов'язання, однак затримка виконання робіт за договором була зумовлена зміною законодавчого порядку погодження документації.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність вини у порушенні зобов'язання з боку відповідача, та відсутність у позивача права вимагати стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язання відповідачем.

Відмовляючи у позові в частині стягнення збитків за порушення виконання зобов'язання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність вказаних вимог, оскільки кошти у сумі 201000,00 грн. були сплачені відповідачу за виконання перших трьох етапів робіт за Договором, які прийняті позивачем без зауважень.