Постанова ВГСУ від 23.04.2014 року у справі №922/2339/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 922/2339/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, Жукової Л.В., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерної компанії "Харківобленерго"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 рокуу справі господарського судуХарківської області за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"доКомунального підприємства "Харківводоканал"простягнення коштівв засіданні взяли участь представники:

- позивача:Солдатенко А.М.,- відповідача:Колісник І.А.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі -АК "Харківобленерго") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (КП "Харківводоканал"), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.06.2013 року, про стягнення 74 208 331,15 грн., з яких заборгованість за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. в т.ч. 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%, заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. в т.ч. 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20% та 3 371 901,80 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року в частині оплати вартості електричної енергії у порядку та строки, обумовлені договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 337 190,18 грн. пені та 68 820,00 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 3 034 711,62 грн. пені у позові відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. в т.ч. 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%, заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. в т.ч. 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20% провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення мотивовано обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року в частині стягнення 337 190,18 грн. пені скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення місцевого господарського суду від 14.01.2014 року залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що зобов"язання відповідача за договором №1.01 від 03.01.2008 року в частині оплати вартості електричної енергії були припинені за домовленістю про заміну первісного зобов"язання новим зобов"язанням (новація), шляхом укладення договорів про організацію взаєморозрахунків №167Е/118, 167Е/117, 167Е/119, 167Е/120,167Е/121,167Е/90,167Е/115,167Е/114,167Е/208.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, АК "Харківобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 року скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2008 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", правонаступником якого є КП "Харківводоканал", (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1.01, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеному у додатку № 3.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Згідно з п.2.3.3 договору, споживач зобов"язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 6 додатку №2 до договору передбачено, що для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим періодом, згідно із п.1 додатку № 2 до договору, вважається період з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Пунктом 4.2.1 договору, сторони передбачили відповідальність споживача за порушення ним термінів, визначених додатком до договору "Порядок розрахунків", у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, індекс інфляції та 3% річних.

Майново-господарські зобов"язання між суб"єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу електричну енергію, як різновид товару, у період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року в кількості 86 391 994 кВт/г на загальну суму 79 500 599,58 грн., яка відповідачем на момент подання позову (01.05.2013 року) була оплачена частково у розмірі 9 061 475,00 грн., решта суми боргу - 70 439 124,58 грн., з яких 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%, була погашена споживачем 27.09.2013 року та 27.12.2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується сторонами.

Відповідачем, після подання позову, була також погашена заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн., в т.ч. 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20%, нарахована споживачу на підставі п.6.33 ПКЕЕ та відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року №19, що підверджується авізо та не заперечується сторонами (а.с. 69-80 т.4)

Враховуючи вищевикладене та приписи пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 70 439 124,58 грн. заборгованості за електричну енергію та 397 304,77 грн. заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.