Постанова ВГСУ від 23.04.2014 року у справі №906/796/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 906/796/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Алєєвої І.В., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирське обласне територіальне Відділення Антимонопольного комітету Українина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р.у справі№ 906/796/13 господарського суду Житомирської областіза позовомФірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністюдоЖитомирського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.16/-16р по справі № 4.7-11/2013 від 22.03.2013 р. недійсним

За участю представників:

позивача:Случак О.О.;відповідача:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2013 р. (суддя Сікорська Н.А.) відмовлено в задоволенні позову Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ) до Житомирського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-16р по справі №4.7.2-11/2013 від 22.03.2013р. недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. (судді: Бригинець Л.М., Павлюк І.Ю., Демидюк О.О.) рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено, визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-16р по справі № 4.7.2-11/2013 від 22.03.2013 р.

Не погоджуючись з постановою, Житомирське обласне територіальне Відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та залишити рішення місцевого господарського суду в силі.

Вищий господарський суд України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (відповідач) на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 10.07.2012 р. № 13-08/399 д-5 про проведення дослідження щодо створення та діяльності суб'єктів господарювання на ринку послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, проведено дослідження діяльності Фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) на вказаному ринку в межах житлового будинку по вул. Чорновола, 4 у м. Житомирі, мешканцям якого позивачем надаються житлово-комунальні послуги.

В ході проведеного дослідження діяльності суб'єктів господарювання на ринку послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що Фірмою "Т.М.М." - ТОВ укладались договори про надання житлово-комунальних та інших послуг із мешканцями будинку по вул. Чорновола, 4 у м. Житомирі, щодо укладення яких дії позивача містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

30.11.2012 р. Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало позивачу рекомендації № 1.16.1-108рк щодо внесення змін в договори про надання житлово-комунальних та інших послуг шляхом скасування в договорах з населенням розміру пені за несвоєчасне внесення плати за спожиті послуги, штрафу за самовільне перепланування та пункту, яким передбачається зупинення надання послуг при порушенні строків оплати за спожиті послуги.

Вищевказані рекомендації позивачем виконані не були, а тому відповідачем 12.02.2013 р. було розпочато розгляд справи № 4.7.2-11/2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За результатами розгляду вказаної справи Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 22.03.2013 р. прийнято рішення № 1.16/-16р, яким:

1. визнано, що Фірма "Т.М.М." - ТОВ протягом 2011 - 2012 років та поточного періоду 2013 р. займає монопольне становище на ринках послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, теплопостачання, водопостачання та водовідведення в межах відповідної зони обслуговування м. Житомира, з частками 100 відсотків відповідно;

2. визнано дії Фірми "Т.М.М." - ТОВ , що полягають в укладанні із мешканцями будинку по вул. Чорновола, 4 у м. Житомирі договорів про надання житлово-комунальних та інших послуг, у яких наявна пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф за самовільне перепланування у розмірі 50 % від кошторисної вартості робіт та передбачено зупинення надання послуг, у разі порушення споживачем строків оплати послуг, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3. за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Фірму "Т.М.М." - ТОВ штраф у розмірі 17000,00 грн.;

4. зобов'язано Фірму "Т.М.М." - ТОВ в двомісячний строк з дня одержання рішення припинити порушення, зазначене в пункті 2 цього рішення, шляхом внесення змін в договори про надання житлово-комунальних та інших послуг.

Позивач Фірма "Т.М.М." - ТОВ у встановлений чинним законодавством строк звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-16р по справі №4.7.2-11/2013 від 22.03.2013 р.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно, за наявності достатніх підстав, викладених в оскаржуваному рішенні, зроблено висновок про те, що включення до умов договорів про надання житлово-комунальних та інших послуг умов про штраф за самовільне перепланування та зупинення надання послуг суперечить чинному законодавству, оскільки позивач допустив саме відступлення від умов типових договорів, а не конкретизував їх.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення органу АМК прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. В оскаржуваному рішенні органу АМК відсутня інформація чи досліджувалась наявність інших суб'єктів господарювання, що можуть надавати аналогічні послуги на ринку комунальних послуг, що спростовує монопольне становище позивача ( п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Вищий господарський суд України не погоджується з висновком апеляційного господарського суду та вважає, що рішення суду першої інстанції скасовано неправомірно, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

За приписами ст. 13 цього Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (п.2 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 цього Закону накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: