Постанова ВГСУ від 23.03.2017 року у справі №922/2571/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 922/2571/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№ 922/2571/16 Господарського суду Харківської областіза позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"доКомунального підприємства "Харківводоканал"простягнення коштівза участю представників сторін:

позивача: Колесник К.А.

відповідача: Здоровець С.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.09.2016) до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення: інфляційних у розмірі 11681162,32 грн., 3% річних в розмірі 3116695,91 грн. та пені у розмірі 8840973,57 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2016 у справі № 922/2571/16 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" інфляційні у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних в розмірі 2638922,93 грн. та пеню у розмірі 7577607,32 грн.; в частині позовних вимог щодо стягнення 3546934,56 грн. відмовлено; стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" судовий збір у розмірі 175685,30 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Барабашова С.В., судді Білецька А.М., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2016 у справі № 922/2571/16 в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних в розмірі 2638922,93 грн. та пені у розмірі 7577607,32 грн. скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 922/2571/16, рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2016 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що апеляційним судом не було встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не враховано, що спір у справах про стягнення основної суми заборгованості, що розглядаються Господарським судом Харківської області, стосується визначення розміру заборгованості за платні витрати електричної енергії, однак позивачем у цій справі були уточнені позовні вимоги щодо стягнення пені та фінансових санкцій, нараховані на платні витрати електричної енергії; не взято до уваги, що відповідачем методика розрахунку штрафних і фінансових санкцій не оспорювалася, контррозрахунок цих сум поданий не був; не надано оцінки обставинам визнання відповідачем суми заборгованості шляхом її часткової сплати та підписанням протокольних рішень та договорів про організацію розрахунків щодо погашення заборгованості за електричну енергію, які складалися на підставі актів звіряння взаєморозрахунків, складання яких також передбачено п. 7.17 договору на постачання електричної енергії. Також скаржник вказує на незаконність звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що ставить сторони у нерівне становище та свідчить про надання відповідачу невиправданої переваги.

09.03.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Комунального підприємства "Харківводоканал" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

21.03.2017 скаржником до Вищого господарського суду України подані додаткові пояснення до касаційної скарги.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 07.05.2004 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 4 (далі - Договір).

Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 577/11 від 23.12.2011 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Пунктом 2.2.5 Договору сторони передбачили обов'язок відповідача своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 "Порядок розрахунків".

Як передбачено пунктами 2.2.5 Договору, пунктами 1, 4.5, 5 додатка 2 до Договору "Порядок розрахунків", пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 № 1449; споживач зобов'язаний своєчасно проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

Договір на постачання електричної енергії відповідно до пункту 9.11 договору пролонгований на 2016 рік.

Звертаючись із позовом у цій справі, позивач посилався на те, що у період вересень-листопад 2013 року, січень-вересень 2014 року, січень 2015 року - травень 2016 року відповідачем спожито електричної енергії на суму 129035046,83 грн., в тому числі платні втрати - 747993,87 грн., яка оплачена відповідачем частково, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за вказані періоди, без урахування платних втрат, становить 20091897,24 грн., що підтверджується рахунками на оплату електричної енергії та доказами їх направлення відповідачу, а також двостороннім актом звіряння взаєморозрахунків станом на 10.08.2015.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач просив стягнути:

(1) пеню у розмірі 7577607,32 грн., інфляційні у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних у розмірі 2638922,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період вересень-листопад 2013 року, січень-вересень 2014 року, січень 2015 року - травень 2016 року;

(2) пеню у розмірі 1263366,25 грн., інфляційні у розмірі 1805795,33 грн., 3% річних у розмірі 477772,98 грн., які нараховані на заборгованість за спожиту електричну енергію, що погашена відповідачем за договорами про організацію взаєморозрахунків за період квітень 2015 року, липень - серпень 2015 року в сумі 3546934,56 грн.

У запереченнях проти позову відповідач зазначає про те, що розмір заборгованості за вересень-листопад 2013 року, січень-вересень 2014 року, січень 2015 року - травень 2016 року, на яку позивачем нараховані пеня, інфляційні та 3% річних, є недоведеним і спірним та є предметом розгляду господарських судів першої та апеляційної інстанції (справи № 922/635/15, № 922/1831/15, № 922/2838/15, № 922/4927/15, № 922/741/16).

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, у зв'язку із чим дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення інфляційних у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних у розмірі 2638922,93 грн. та пені у розмірі 7577607,32 грн.

В частині вирішення спору про стягнення пені у розмірі 1263366,25 грн., інфляційних у розмірі 1805795,33 грн. та 3% річних у розмірі 477772,98 грн. на заборгованість, яка погашена відповідачем за договорами про організацію взаєморозрахунків за період квітень 2015, липень 2015 та серпень 2015, суд першої інстанції виходив з того, що договорами про організацію розрахунків було встановлено, що учасники розрахунків зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до цього договору та засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору; застосування санкцій, передбачених договором, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, можливо за умови коли розрахунки були здійснені поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків; розрахунок за електричну енергію за квітень 2015, липень 2015 та серпень 2015 відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, а тому відсутні підстави для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та, відмовляючи у його задоволенні в цій частині, виходив з того, що заявлені до стягнення суми нараховані позивачем на заборгованість, розмір якої є спірним, позивач в порушення обов'язку доказування не підтвердив жодними доказами наявність реального розміру боргу відповідача по Договору, що виникла за спірний період; у Акті звіряння взаємних розрахунків станом на 01.08.2015 сторонами зафіксовано, що перевірка обґрунтованості нарахування позивачем вартості електричної енергії є предметом розгляду інших судових господарських справ № 922/635/15, № 922/1831/15, № 922/2838/15, № 922/4927/15, № 922/741/16; що із доданих в підтвердження позовних вимог документів (рахунків на оплату та акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.08.2015) неможливо дійти висновку щодо розміру основного боргу, на які позивач нарахував штрафні санкції.