Постанова ВГСУ від 23.03.2016 року у справі №912/2799/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року № 912/2799/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Голінко Л.В. Григоренко В.В., Даценко О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Вектор-С"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 р.у справі№ 912/2799/15за позовомприватного підприємства "Вектор-С"допублічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"про зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

У липні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснити перерахунок переплачених ним за спожиту у квітні 2013 р. електроенергію та зарахувати переплату у сумі 5 223 грн. в рахунок попередньої оплати за наступний розрахунковий період.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. (головуючий - Макаренко Т.В., судді - Болгар Н.В., Колодій С.Б.) позов задоволено.

Зобов'язано ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснити перерахунок переплачених позивачем коштів та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період.

Стягнуто з ПАТ "Кіровоградобленерго" на користь ПП "Вектор-С" судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. (головуючий - Подобєд І.М., судді - Величко Н.Л., Іванов О.Г.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р., залишивши в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р., стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги та стягнутий з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 21.01.2013р. між ПАТ "Кіровоградобленерго" та ПП "Вектор-С" було укладено договір №302 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 2 договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, а споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Згідно з пунктом 5.2. договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 договору і оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Позивач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків", звернутись письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником електроенергії заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електроенергії має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електроенергії за договором про постачання електричної енергії. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин споживання електроенергії є невід'ємною частиною договору (п. 5.5. договору).

Відповідно до додатка №2 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2013 рік" споживачу на квітень місяць 2013 року було погоджено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 17000 кВт/год.

09.04.2013р. споживач звернувся до постачальника із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2013 року до рівня 23000 кВт/год.

Відповідачем надіслано позивачу два листа за №554/54 та №555/54 від 10.04.2013р. про відмову в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії у зв'язку невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати електроенергії за договором та порушенням строку звернення із заявою про коригування договірної величини споживання електроенергії.

Згідно рахунку-фактури відповідача № 302/1 від 15.04.2013 р. у квітні 2013 р. позивачем було фактично спожито 22 263 кВт/год вартістю (з урахуванням ПДВ) 26 512,56 грн. При цьому з цього ж рахунку - фактури вбачається, що вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі (а.с.210,т.1).

Таким чином, протягом квітня 2013 року понад договірну величину позивачем було спожито 5263 кВт/год електроенергії на суму їх двократної вартості 10446,00 грн.

Ця сума була вказана до сплати відповідачем у рахунку - фактурі № 302/1 від 15.05.2013 р. (а.с.51,т.2).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. у справі №912/1673/13 та виконаним позивачем, стягнуто з ПП "Вектор-С" на користь ПАТ "Кіровоградобленерго" 10446,00 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії.

Відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Тобто, за використану в межах договірних величин електроенергію у квітні 2013 року у кількості 17000 кВт/год відповідач повинен оплатити за тарифом 0,9924 грн., а за перевищення договірних величин споживання електроенергії у кількості 5 263 кВт/год - за двократним тарифом у розмірі 1,9848 грн.

Разом з тим, з вказаного рахунку - фактури № 302/1 від 15.04.2013 р. вбачається, що позивач за квітень 2013 р. сплатив весь обсяг фактично спожитої електричної енергії за однократним тарифом, а тому, визначаючи вартість понаддоговірного споживання у рахунку від 15.05.2013 р. № 302/1, відповідач мав це врахувати і визначити суму двократної вартості понад договірного споживання з урахуванням уже сплаченої, тобто у розмірі 5 223 грн. (10 446 грн. - 5 223грн. ).

Доводи відповідача про те, що у випадку споживання електричної енергії понад договірні величини, споживачі сплачують вартість всієї спожитої у розрахунковому періоді електроенергії, а також додатково несуть відповідальність у вигляді сплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроспоживання, що не враховує спожиту величину та її вартість, за яку були сплачені кошти за тарифом та договором, суперечать вимогам ч.6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", оскільки такий спосіб обчислення вартості понаддоговірної величини електроенергії свідчить про її трикратність, а не двократність до встановленого тарифу, а також правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у його постанові від 06.12.2010 р. у справі за № 6/75.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд безпідставно виходив з того, що: