Постанова ВГСУ від 23.03.2016 року у справі №908/3494/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 908/3494/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постановуДонецького апеляційного господарського судувід11.01.2016у справі№908/3494/13Господарського судуЗапорізької областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доУправління соціального захисту населення Запорізької міської радитреті особи на стороні відповідача 1. Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області 2. Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради 3. Департамент фінансів Запорізької обласної державної адміністраціїпростягнення суми,

за участю

- позивача:Барчунінов К.О. (довіреність від 10.12.2015),- відповідача:Михайловський А.С. (довіреність від 04.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Державне підприємство "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач), просило стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач) 513 090,42 грн. збитків, понесених у зв'язку з перевезенням пасажирів пільгових категорій в приміському сполученні залізничним транспортом у липні 2013 року.

Позов обгрунтовано тим, що законодавством передбачено компенсацію збитків залізничного транспорту у зв'язку із застосуванням пільгових тарифів на пасажирських перевезеннях за рахунок державного або місцевого бюджетів, головним розпорядником яких у спірних правовідносинах є відповідач.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.10.2015 (головуючий суддя Серкіз В.Г., судді Алейникова Т.Г., Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бойченко К.І, судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що судами повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми права.

Крім того, третя особа-1 звернувшись із письмовою заявою просить розглянути касаційну скаргу без її участі, розглянувши яку колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

Треті особи відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем здійснювалися перевезення пільгових категорій пасажирів приміським залізничним транспортом по станціям, розташованим в межах міста Запоріжжя: Дніпробуд-2, Запоріжжя-1, Запоріжжя-2, Запоріжжя-Ліве, ім. А. Алімова, Запорізька січ, Передатна.

Витрати позивача за перевезення пільгових категорій пасажирів у липні 2013 року склали 513 090,42 грн.

Листом № ДН-3 04/836-Л від 07.08.2013 позивачем на адресу відповідача направлено розрахунок видатків за липень 2013 року на компенсацію за пільговий проїзд громадян у приміському сполученні, згідно з яким було оформлено безкоштовний проїзд 61 582 пасажирам пільгових категорій, сума не отриманих коштів (з урахуванням ПДВ) від цих перевезень склала 513 090,42 грн.

Позивачем також направлено відповідачу облікову форму за липень 2013 року про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих громадян на суму 513 090,42 грн., та рахунок для сплати №48 від 07.08.2013 на зазначену суму.

Претензією №13-01/8 від 12.09.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату збитків в розмірі 513 090,42 грн. за надання послуг з пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у липні 2013 року.

Зазначену претензію відповідач залишив без задоволення (відповідь № 01-08/437 від 07.10.2013) з посиланням на відсутність укладеного між сторонами договору.

В якості доказів позивачем до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії зведених відомостей по типах квитків, позиційних звітів по безплатних дитячих проїзних документах, позиційних звітів по безплатних проїзних документах за період з 01.07.2013 по 31.07.2013.

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тими, що оскільки сторони не врегулювали свої правовідносини відповідним договором, та оскільки докази протиправної поведінки відповідача відсутні, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

За визначенням частини 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відшкодування збитків залізничного транспорту, що виникли у зв'язку із перевезенням пільгових категорій громадян саме за рахунок державного або місцевих бюджетів, вбачається і із п. п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89, ч.ч. 1, 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України, згідно яких до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.