Постанова ВГСУ від 23.03.2016 року у справі №906/1524/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 906/1524/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Мележик Н.І.,

за участю представників: позивача - Закалюка І.В. дов. б/н від 21 жовтня 2015 року та відповідача - Гутника дов. б/н від 5 жовтня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року у справі Господарського суду Житомирської області за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" до ПАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром", третя особа - ТОВ "Укрпрофресурс", про визнання договору дійсним,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" (далі - відповідач), третя особа - ТОВ "Укрпрофресурс", з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 30-11/13 від 30 листопада 2013 року незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул.Гранітна, буд. 16.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після укладення договору відповідач ухилявся від його нотаріального посвідчення, що унеможливлює оформлення права власності позивача на вказане нерухоме майно та, на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання договору дійсним у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 219, 220 Цивільного кодексу України.

Вважає, що висновок судів про необхідність пред'явлення позивачем до відповідача письмових вимог щодо виконання договору порушує вимоги ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує на неправильне застосування судами норм ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, ст. ст. 74, 78 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки, на його думку, факт подальшого схвалення правочину спростовує висновки постанови щодо недійсності правочину у зв'язку з відсутністю повноваженьщодо його укладення у керівника відповідача.

Вважає, що до державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте, покупець є законним володільцем та має право на захист свого майна на підставі ч. 1 ст. 346, ст. 396 Цивільного кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третя особа повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20157801 станом на 9 вересня 2008 року за ВАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" зареєстроване право власності на об'єкти незавершеного будівництва, розташовані по вул. Гранітна, буд. 16, у м. Житомирі. Підставою виникнення права власності на вказане майно зазначено договір оренди земельної ділянки від 3 грудня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я., та рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 5 серпня 2008 року ПВ-11-22/08 про визнання за ВАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" права власності на об'єкти незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16, та зобов'язання КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради зареєструвати право власності на вказане майно за товариством.

10 липня 2012 року загальними зборами акціонерів ВАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" прийнято рішення про зміну найменування товариства з ВАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" на Публічне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п. 1.1 статуту товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 2 від 4 листопада 2013 року), ПАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належали ВАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром".

Судами встановлено, що постановою Господарського суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі № 910/22487/14 ТОВ з іноземними інвестиціями "Спіллловер" (позивач) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В.

Ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, за результатами якої встановлено, що 30 листопада 2013 року між ПАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" (продавець) та ТОВ з іноземними інвестиціями "Спіллловер" (покупець) укладено договір № 30-11/13 купівлі-продажу недострою, відповідно до умов якого продавець продає покупцю об'єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: м. Житомир, вул.Гранітна, 16, а саме: товарну майстерню літ. Г, загальною площею 359,5 кв.м.; виробничу будівлю літ. Д, загальною площею 4187,3 кв.м.; насосну станцію літ. Ж, загальною площею 116,2 кв.м.; склад пиломатеріалів літ. ІІ, загальною площею 448 кв.м., зі ступенями будівельної готовності об'єктів, відповідно, 70%; 70%, 37% та 90%, а покупець приймає та оплачує їх вартість на умовах, визначених в п. п. 3.1 - 3.4 договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що товар вважається переданим та переходить у власність покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єктів.

Згідно п. 3.3 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість об'єктів протягом трьох календарних місяців з моменту підписання акту прийому-передачі об'єктів. У випадку виникнення взаємної грошової заборгованості, в тому числі за різними договорами, сторони можуть провести залік заборгованості відповідно до чинного цивільного законодавства.

На виконання умов договору, 30 листопада 2013 року сторонами підписано акт прийому-передачі об'єктів незавершеного будівництва.

2 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем підписано договір про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого сторони зобов'язалися в строк до 31 січня 2014 року вчинити дії з нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу недострою № 30-11/13 від 30 листопада 2013 року з метою здійснення подальшої реєстрації об'єктів нерухомого майна за покупцем.