Постанова ВГСУ від 23.03.2015 року у справі №910/16476/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 рокуСправа № 910/16476/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. (суддя Шкурдова Л.М.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. (судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Рудченко С.Г.) у справі№910/16476/14 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець-8"про стягнення 75 268 грн. 76 коп. за участю представників: від позивача: Шевченко Олена Миколаївна, довіреність №299 від 01.10.2014 р.від відповідача:Гурська Анастасія Сергіївна, доручення б/н від 12.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець-8" (далі - ЖБК "Мотозаводець-8"), в якій, з урахуванням зроблених уточнень, просило стягнути з відповідача 70 006 грн. 79 коп. основного боргу, 4 086 грн. 65 коп. 3% річних, 2 356 грн. 58 коп. пені, 2 473 грн. 37 коп. штрафу та 12 323 грн. 99 коп. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у справі №910/16476/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р., вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 493 грн. 90 коп. основного боргу та 29 грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій мотивовані недоведеністю факту договірного врегулювання постачання позивачем відповідачу питної води для виготовлення гарячої води, внаслідок чого за зробленими судами перерахунками заборгованість відповідача за послуги з постачання питної води та стоків склала 1 493 грн. 90 коп.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу, судова колегія апеляційного господарського суду виходила з того, що у відповідності до п. 4.6 договору на постачання питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004 р., абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 5% від несплаченої суми лише у випадку безпідставної відмови від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення. При цьому, позивач в своїх вимогах не вказав за відмову оплати якого саме рахунку ним нараховано штраф відповідачу, як і не довів безпідставність відмови відповідача від оплати наданих послуг.

Господарськими судами попередніх інстанцій також відмовлено у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з відсутністю заборгованості.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у справі №910/16476/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. в частині відмови в стягненні 55 007 грн. 64 коп. основного боргу, 12 323 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 4 086 грн. 65 коп. 3% річних, 2 356 грн. 58 коп. пені та 2 473 грн. 37 коп. штрафу, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційна скарга позивача мотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2015 р. касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 23.03.2015 р.

В судове засідання 23.03.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у справі №910/16476/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. в оскаржуваній частині та в цій частині передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у справі №910/16476/14 є позовні вимоги, обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору на постачання питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004 р. ПАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) забезпечує постачання ЖБК "Мотозаводець-8" (абонент) питної води та прийняття від абонента стічних вод у систему каналізації міста Києва, а останній в порушення умов вказаного договору та Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Голови Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р., не здійснив належної оплати наданих послуг.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента стічні води, а абонент сплатити за вищезазначені послуги.

Пунктом 2.2.1 договору №05080/4-05 від 15.10.2004 р. передбачено, що постачальник щомісячно до банківської установи абонента надсилає розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з п.п. 2.1, 2.1.1 даного договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента (п. 2.2.2 договору на постачання питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених правових норм та положень договору, господарськими судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що договір №05080/4-05 від 15.10.2004 р. за своєю правовою природою є оплатним договором з надання послуг, а саме, послуг з водопостачання та водовідведення питної води.