Постанова ВГСУ від 23.03.2015 року у справі №906/1162/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 рокуСправа № 906/1162/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Кабель-Тара" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.11.2014 р. (суддя Вельмакіна Т.М.)та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. (судді: Гулова А.Г., Маціщук А.В., Петухов М.Г.)у справі№906/1162/14 господарського суду Житомирської області за позовомПриватного підприємства "Кабель-Тара"доПублічного акціонерного товариства "Радомишльське автопідприємство 11848"провизнання права власностіза участю представників: від позивача: Кулик Тетяна Борисівна, довіреність №2014/07-01 від 25.06.2014 р.від відповідача: Ліпіін Михайло Олександрович, довіреність №317 від 14.10.2014 р.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Приватне підприємство "Кабель-Тара" (далі - ПП "Кабель-Тара") звернулось з позовом до господарського суду Житомирської області до Публічного акціонерного товариства "Радомишльське автопідприємство 11848" (далі - ПАТ "Радомишльське автопідприємство 11848") про визнання права власності.

Вказана позовна заява мотивована тим, що у позивача на підставі договору оренди майна з правом викупу №1/00 від 13.09.2000 р. виникло право власності на нерухоме майно, проте державним реєстратором відмовлено ПП "Кабель-Тара" в реєстрації даного права.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2014 р. у справі №906/1162/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р., відмовлено у задоволенні позову ПП "Кабель-Тара" до ПАТ "Радомишльське автопідприємство 11848" про визнання права власності.

Прийняті господарськими судами попередніх інстанцій судові рішення у справі №906/1162/14, обґрунтовані наступним:

1) позивачем не доведено порушення, оспорення або не визнання його права з боку відповідача;

2) з наявного в матеріалах справи договору №1/00 від 13.09.2000 р. не вбачається, яке саме майно було передано відповідачем позивачу, зокрема, у вказаному договорі не міститься інформації щодо предмета оренди, його вартості, терміну амортизації, стану майна, що орендується, недоліків цього майна;

3) сторонами не надано суду належних та допустимих доказів, які б дозволили ідентифікувати нерухоме майно, передане позивачу, та підтвердили його належність відповідачу на момент здійснення такої передачі.

Не погодившись з оскаржуваними судовими актами, ПП "Кабель-Тара" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 10.11.2014 р. у справі №906/1162/14, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 153, 328, 334, 392 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2015 р. касаційну скаргу ПП "Кабель-Тара" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 23.03.2015 р.

В судове засідання 23.03.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2014 р. у справі №906/1162/14, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено гоподарськими судами попередніх інстанцій, 13.09.2000 р. ПП "Кабель-Тара" (орендар) та ВАТ "Радомишльське автопідприємство 11848", правонаступником якого є ПАТ "Радомишльське автопідприємство 11848", (орендодавець) укладено договір оренди майна з правом викупу №1/00, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування майно.

Пунктами 3.1 та 3.2 вказаного договору передбачено, що зазначене в п.1 даного договору майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 3-х днів з моменту підписання договору. Передача майна в оренду здійснюється за актом передачі.

Сторонами погоджено, що термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття майна, що орендується, за актом прийняття (п.4.1 договору).

Розмір орендної плати та порядок проведення розрахунків визначено в п. 5 договору №1/00 від 13.09.2000 р.

Згідно з п. 8.1 та п. 8.2 договору оренди нерухомого майна з правом викупу, в редакції додатку №1 від 01.03.2001 р. до цього договору, майно яке орендується, переходить у власність орендаря, якщо він вніс орендодавцю всю належну йому орендну плату з останньої вартості основних засобів на день підписання угоди у сумі 18 500 грн. 00 коп., при цьому орендна плата вважається як попередня сплата за основні засоби. Порядок передачі та оформлення права власності на майно здійснюється за актом у строки, узгоджені сторонами.

При цьому, в процесі дослідження наявної в матеріалах справи копії договору оренди майна з правом викупу №1/00 від 13.09.2000 р. місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 розділу І "Предмет договору" не містять інформації щодо предмета оренди, його вартості, терміну амортизації, стану майна, що орендується, недоліків цього майна.