Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №917/912/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 917/912/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 917/912/16 Господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт"до відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-2001", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Траст"простягнення 89 663,30 грн,

за участю представників

від позивача: Гуля В.С.;

від відповідача-1: Ромашин В.М.;

від відповідача-2: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.07.2016 у справі № 917/912/16 (суддя Іваницький О.Т.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді - Гетьман Р.А., Івакіна В.О.), відмовлено в позові повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 917/912/16 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 22, 207, 611, 612, 614, 623, 937, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193, 224, 226 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України.

20.02.2017 відповідачем-1 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ "Україна-2001" зазначило про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Білогір'я молокопродукт".

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, 04.02.2013 ТОВ "Білогір'я молокопродукт" (поклажодавець) та зберігачем було підписано договір відповідального зберігання № 11/39. В преамбулі договору не зазначено найменування зберігача, а також не зазначено особу, яка діє за цим договором від імені зберігача.

Згідно з п. 1.1 договору за його умовами зберігач зобов'язується безоплатно зберігати передане поклажодавцем на відповідальне зберігання обладнання, а саме: холодильна установка модель HGM 032S10G, серія ТЕ 240322704, компресор МТ-22, об'єм 800 л, кран нержавійка - 1 шт., центрифуга -1 шт.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна вартість обладнання, що передається на відповідальне зберігання за цим договором складає суму 36 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що строк зберігання починається з моменту підписання даного договору та закінчується з моменту повернення обладнання поклажодавцю, але у будь-якому випадку не пізніше 31 грудня 2013 року.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору прийом-передача обладнання здійснюється за актом прийому-передачі обладнання на зберігання, який підписується поклажодавцем та зберігачем (додаток № 1). Акт прийому-передачі обладнання складається у двох примірниках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.5 договору зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця надати йому можливість вільного доступу до обладнання і перевірки умов зберігання (та/або використання) у будь-який зручний для поклажодавця час.

Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що поклажодавець зобов'язаний надати зберігачу обладнання в день підписання договору.

Згідно з п. 5.1 договору зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування обладнання.

Відповідно до п. 5.1.2 договору у разі неповернення зберігачем обладнання поклажодавцю на першу вимогу останнього, зберігач сплачує на користь поклажодавця штраф в розмірі п'яти тисяч гривень та відшкодовує понесені поклажодавцем витрати (в т.ч., але не обмежуючись транспортні витрати, витрати по монтажу-демонтажу обладнання тощо) у повному обсязі.

Пунктом 5.1.5 договору сторони погодили, що за порушення вимог пункту 3.5 договору зберігач сплачує на користь поклажодавця штраф у розмірі однієї тисячі гривень та відшкодовує понесені поклажодавцем витрати (в т.ч., але не обмежуючись транспортні витрати, витрати по монтажу-демонтажу обладнання тощо) у повному обсязі.

Згідно з п. 8.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року. Договір продовжує свою дію, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про бажання припинити дію договору.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 договору при виявленні будь-якого порушення зберігачем умов договору стосовно зберігання (використання) обладнання, поклажодавцем складається акт щодо виявленого порушення за участю представника зберігача та поклажодавця. В акті зазначається перелік виявлених порушень та їх тривалість. Представник зберігача зобов'язаний підписати складений поклажодавцем акт. У випадку відмови від складання та/або підписання акту зберігачем, акт складається на місці виявленого порушення та підтверджується будь-яким зручним для поклажодавця способом (залученням свідків, залученням незалежних спеціалістів, відео-, фото фіксацією тощо). Сторони погодили, що акт складений поклажодавцем з доданими до нього матеріалами є достатнім підтвердженням порушення зберігачем умов договору та може бути використаний в якості доказу в суді. Обставини зазначені в пункті 9.1 договору є достатньою підставою для нарахування поклажодавцем зберігачеві штрафних санкцій передбачених цих договором та надає право поклажодавцю достроково розірвати цей договір.

Розділ договору, що має назву "РЕКВІЗИТИ СТОРІН" заповнений лише з боку поклажодавця, містить відбиток печатки поклажодавця та підписаний директором ОСОБА_6. Цей розділ договору з боку ТОВ "Україна-2001" не заповнений, містить відбиток печатки останнього та підпис особи без зазначення прізвища, ініціалів та посади.

Господарськими судами також встановлено, що листом № 571 від 01.10.2015 ТОВ "Білогір'я молокопродукт" звернулося до ТОВ "Україна-2001" з вимогою повернути майно, передане за вищевказаним договором відповідального зберігання у строк до 16.10.2015. Крім того, ТОВ "Білогір'я молокопродукт" у листі повідомило, що забезпечить явку своїх представників для здійснення демонтажу обладнання в період з 12.10.2015 по 16.10.2015 за адресою розташування обладнання: с. Троянів Хмельницької області та, у зв'язку з цим, вимагало надати вільний доступ представникам для проведення зазначеного демонтажу, попереджаючи, що явка представників буде фіксуватися засобами фото та відеофіксації.