ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року Справа № 917/1516/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Грек Б.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Компанія),
на рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2015 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015
зі справи № 917/1516/15
за позовом Компанії
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава (далі - Товариство),
про стягнення 75 874,50 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'яв.,
відповідача - Баранової В.І.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення коштів у сумі 75 874,50 грн., з яких: 61 845,82 грн. пені; 12 369,16 грн. - 3 % річних; 1 659,52 грн. "інфляційних".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.10.2015 (суддя Погрібна С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В. і Гребенюк Н.В.): позов задоволено частково; зменшено розмір пені на 30%; з Товариства стягнуто на користь Компанії: 22 543,79 грн. пені; 6 440,80 грн. - 3% річних; "інфляційні нарахування" у сумі 1 659,52 грн. та 970,50 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати в частині відмови у стягненні 39 302,03 грн. пені і 5 928,36 грн. - 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства на користь Компанії відповідні суми, а в іншій частині зазначені рішення і постанову залишити без змін, відшкодувавши Компанії за рахунок Товариства судові витрати. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 549-552 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 43, 83, 84, 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про правомірність висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, та просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
30.03.2012 Компанією (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/124/12-ВТВ (далі - Договір), предметом якого є передача продавцем у власність покупця у 2012 році природного газу, ввезеного на митну територію України Компанією за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, та зобов'язання відповідача прийняти і оплатити його на умовах цього договору.
Газ, що продається за умовами Договору, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця (пункт 1.2 Договору).
Додатковою угодою від 31.05.2012 №1 та додатковою угодою від 06.07.2012 № 2 сторонами було внесено зміни до пунктів 2.1, 5.2, 5.4 Договору.
На виконання умов Договору та додаткових угод до нього позивач передав відповідачу протягом березня - липня 2012 року 15 125,027 тис.куб.м природного газу на загальну суму 18 655 335,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Пунктами 6.1, 6.2 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Судами попередніх інстанції встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати природного газу виконав повністю, але при цьому порушив строки оплати.
Сервіси для юристів