ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року Справа № 916/3866/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Чернова Є.В.,за участю представників:позивача - Панкулич В.І.,відповідача-1 відповідача-2 відповідача-3 третьої особи прокуратури- Богуш П.М., - Богач М.М., - Богач М.М., - не з'явився, - не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби Українина рішення та постанову господарського суду м.Києва від 08.07.2015 Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015у справі№916/3866/14за позовомТОВ "Аскоп-Україна"до (третя особа за участю прокуратури та за участю прокуратури1.Державної казначейської служби України; 2.Державної фіскальної служби України; 3.Одеської митниці Державної фіскальної служби України - ТОВ "Трейн Укрейн") м.Києва Одеської областіпро відшкодування 1510800 грн. шкоди, завданої внаслідок протиправної бездіяльності митниці ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 08.07.2015 (суддя Ломака В.С.) позов задоволено - на підставі ст.1173 ЦК України, ст.ст.27,30,78 Митного кодексу України (в редакції від 05.07.2011р.) та ст.25 Бюджетного кодексу України стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Аскоп-Україна" 1510800 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок протиправних бездіяльності та дій відповідача-3 щодо митного оформлення імпортованого позивачем вантажу (1688700кг соєвого шроту виробництва Бразилії) в період з 23.10.2011р. по 19.01.2012р., які полягали у порушенні встановленого законом строку розмитнення ввезеного вантажу, подальшому неправильному визначенні коду імпортованого товару та обумовленій цим відмові у митному оформленні вантажу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 (судді: Хрипун О.О., Власов Ю.Л., Станік С.Р.) рішення змінено шляхом стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби України 30216 грн. судового збору на користь Державного бюджету України. В решті рішення залишено без змін.
Одеська митниця Державної фіскальної служби України в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,1166,1173 ЦК України, ст.ст.63,72,80,81,86,99 Митного кодексу України від 11.07.2012 №92-ІV, ст.119 Статуту залізниць України та ст.ст.33,35,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що зберігання позивачем у залізничних вагонах товарів під час їх перебування під митним контролем та витрачання ним грошових коштів на відшкодування плати за користування вагонами викликано бездіяльністю самого ТОВ "Аскоп-Україна" і його представника (ТОВ "Трейн Укрейн"), які не вивантажили товар із залізничних вагонів та не розмістили його на складі тимчасового зберігання на території Іллічівського морського торгового порту або не перевантажили товар на інший транспортний засіб, не довівши неможливість вчинення зазначених дій, в зв'язку з чим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) митного органу та шкодою у вигляді понесених позивачем витрат. На думку заявника, судами необґрунтовано визначено розмір завданої шкоди як реальних збитків з огляду на те, що всупереч вимогам ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015, якою витребувано від ДП "Одеська залізниця" докази надходження від третьої особи (експедитора) коштів за користування вагонами в період з 23.10.2011р. по 19.01.2012р., станом на час апеляційного перегляду справи (02.12.2015р.) вказані докази отримано не було. Крім того, відповідач-3 наголошує на тому, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.12.2011 у справі №2а/17300/11/2670 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі №2а-19262/11/2670, на які суди послалися в обґрунтування встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення, не визнавалися протиправними та не були скасовані картки відмови Південної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2011 №№500040403/1/00054, 500040403/1/00055, 500040403/1/00056 та від 18.01.2012 №№500040403/2012/00005, 500040403/2012/00006, 500040403/2012/00007, 500040403/2012/00008, внаслідок чого цими судовими рішеннями встановлювалися фактичні обставини справи до 28.11.2011р., тобто лише до моменту надання митним органом товариству рішень митниці від 17.11.2011 про визначення коду товару.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Києва з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
14.04.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ "Трейн Укрейн" (виконавець) був укладений договір № 14/04-ПР на транспортно-експедиторське обслуговування по прямому варіанту "судно-вагон", на умовах якого позивач доручив ТОВ "Трейн Укрейн" перевалку та транспортування вантажу замовника, що завозиться судами в Іллічівський морський торговий порт для подальшого завантаження у вагони в режимі "імпорт" з перевалкою по прямому варіанту "судно-вагон".
У жовтні 2011 року позивач за Контрактом № SM-2/08 від 01.11.2008, укладеним з Фірмою Гларн Інвест ЛЛЛ, додатковою угодою № 36 від 05.10.2011, інвойсом № SM-36/1-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/2-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/3-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/4-2008 від 12.10.2011, коносаментом № 1 від 12.10.2011, коносаментом № 2 від 12.10.2011, коносаментом № 3 від 12.10.2011, коносаментом № 4 від 12.10.2011 імпортував на територію України соєвий шрот виробництва Бразилії в загальній кількості 1688700кг, визначеній за генеральним актом від 20.10.2011 та актом-повідомленням № 1 від 20.10.2011.
Вказаний вантаж соєвого шроту виробництва Бразилії, який поступив на адресу позивача 14.10.2011 в Іллічівський морський торгівельний порт, ТОВ "Трейн Укрейн" - експедитором був перевантажений з теплоходу "Piper" в 30 залізничних вагонів та 20.10.2011 представником митного брокера заявлений до митного оформлення митному посту Іллічівськ (структурному підрозділу Південної митниці) за вантажними митними деклараціями №№ 500040403/2011/002789, 500040403/2011/002790, 500040403/2011/002791.
У графі 33 МВД "Код товару" позивачем було задекларовано код 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані). Ставка ввізного мита за таким кодом УКТЗЕД складає 0%.
Однак, під час здійснення митного оформлення товару "Шрот соєвий" у митного органу виникли сумніви щодо визначення коду товару за УКТЗЕД та повноти стягнення митних платежів, у зв'язку з чим, відповідно до ст.75 Митного кодексу України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника митниці працівниками митниці разом із співробітником Управління Служби безпеки України в Одеській області 24.10.2011р. здійснено відбір зразків для митної лабораторії.
14 та 26 жовтня 2011 року згідно платіжних доручень №902 та №954 позивачем було сплачено митні платежі на депозитний рахунок митниці у розмірі 1400000 грн.
25.10.2011р. ТОВ "Аскоп-Україна" подало до митного пункту Іллічівськ заяву про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації відповідно до Порядку №932. Разом з тим, посадовими особами митного пункту Іллічівськ було відмовлено в прийнятті такої заяви.
02.11.2011р. позивач надіслав поштою цінним листом з описом вкладення на адресу митного поста Іллічівськ чотири заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації (відповідно до кількості товаротранспортних документів) разом з необхідними документами, на які митний пост Іллічівськ не надав відповіді.
02.11.2011р. митною лабораторією була здійснена експертиза товару, однак, жодних результатів експертизи митним органом позивачу надано не було, хоча відповідно до наявної у матеріалах справи копії телеграми позивач звертався до митного органу.
11.11.2011р. позивач надіслав на ім'я керівника Південної митниці телеграму, в якій просив здійснити митне оформлення вантажу та повідомити про причини зволікання з його оформленням.
Враховуючи відсутність рішення про визначення коду товару, 15.11.2011р. позивач подав до митного поста Іллічівськ заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами. Дана заява була прийнята посадовою особою митного поста Іллічівськ, однак не була нею зареєстрована, про що позивач за участю третіх осіб склав акт №1.
15.11.2011р. позивач надіслав телеграму на ім'я начальника митного поста Іллічівськ, в якій повідомив про чергове подання 15.11.2011р. вищевказаної заяви та просив вжити заходи щодо надання митним постом Іллічівськ дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією з дотриманням строків, встановлених Порядком № 932.
16.11.2011р. позивач надіслав таку ж телеграму на ім'я керівника Південної митниці, в якій просив останнього вжити заходи щодо дотримання митним постом Іллічівськ строків надання вищевказаного дозволу.
23.11.2011р. позивач додатково надіслав на адресу митного поста Іллічівськ кур'єрською службою "ЕХРRESS МАІL" з описом вкладення у відправлення чергові заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами, які були отримані митним постом Іллічівськ 25.11.2011р.
Проте, жодних дій щодо розгляду даних заяв та надання дозволів на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією, а також щодо митного оформлення товару митним органом не було здійснено.
У відповідності до наказу Держмитслужби від 20.04.2005 №314 митним органом 11.11.2011р. було надіслані запити до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Південної митниці ВДМ щодо вирішення питання правильності класифікації та кодування товару (соєвий шрот) вирішення спірного питання визначення митної вартості товару №1 (соєвий шрот).
Митний орган дійшов до висновку, що імпортований позивачем товар є неоднорідною сумішшю на основі соєвих бобів з не видаленою з них олією та класифікував даний товар за УКТ ЗЕД 2308009000, у зв'язку з чим, Південною митницею було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011, № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011 та № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011.
Копії даних рішень про визначення коду товару були надані Південною митницею під розпис декларанту позивача лише 28.11.2011р.
При цьому, картки відмови в прийнятті вищевказаних митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України були оформлені митницею лише 05.12.2011р., тобто після значного спливу часу з моменту прийняття рішень про визначення коду товару.
В порушення приписів ст.78 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, митниця остаточно здійснила митне оформлення вантажу лише 19.01.2012р., що підтверджено вантажними митними деклараціями від 19.01.2012 №№500040403/2012/000230, 500040403/2012/000231, 500040403/2012/000232 та 500040403/2012/000233.
Сервіси для юристів