Постанова ВГСУ від 23.01.2025 року у справі №752/6632/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 752/6632/18

провадження № 51-2584км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

виправданого ОСОБА_7 ,

розглянуву відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 1201710010007237, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 липня 2024 року стосовно ОСОБА_7 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 301 ККта виправдано, оскільки не доведено, що в його діянні є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК.

Суд також вирішив питання щодо процесуальних витрат і долю речових доказів у кримінальному провадженні.

Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_7 в тому, що він 07 березня 2017 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи доступ до мережі «Інтернет», установив на жорсткий магнітний диск системного блока персонального комп`ютера програму «eMule». Після встановлення вищевказаної програми, виконуючи покрокову функцію зі встановлення, ОСОБА_7 визначив папку, до якої потім завантажував із мережі «Інтернет» файли, а також у цю папку копіював раніше завантажені файли з наданням можливості іншим особам - користувачам системи «eMule» - завантажувати їх. При цьому ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в разі незняття ним із роздачі завантажених відео- та фотофайлів, вони перебуватимуть у вільному розповсюджуванні для інших користувачів системи «eMule».

Крім того, 23 вересня 2017 року о 23:31 у ОСОБА_7 за місцем проживання виник злочинний умисел, спрямований на розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію. Діючи умисно, протиправно, з єдиним умислом, ОСОБА_7 за допомогою програми «eMule» завантажив на власний персональний комп`ютер відеофайл, який за висновком експерта має ознаки продукції порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, та згодом розповсюдив його за допомогою вказаної вище програми і власного персонального комп`ютера для вільного доступу в мережі «Інтернет» іншим користувачам програми «eMule».

25 та 26 вересня 2017 року ОСОБА_7 вчинив аналогічні дії щодо розповсюдження зображень і відеофайлів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

Наведені дії ОСОБА_7 сторона обвинувачення кваліфікувала за ч. 4 ст. 301 КК як розповсюдження предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

Виправдовуючи ОСОБА_7 , місцевий суд у вироку послався на те, що сторона обвинувачення не довела наявності в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки не було доведено наявності в нього умислу на розповсюдження предметів порнографічного характеру.

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.