Постанова ВГСУ від 22.12.2016 року у справі №914/1647/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 914/1647/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі914/1647/16Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ"доОглядівської сільської ради Радехівського району Львівської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Родючий лан"провизнання недійсним рішення Оглядівської сільської ради №48 від 14.04.2016,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Каракоць О.Р.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Родючий лан" про визнання недійсним рішення Оглядівської сільської ради № 48 від 14.04.2016р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2016 року (суддя Крупник Р.В.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 року (судді: Марко Р.І., Малех І.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 року залишено без зміни.

Господарські суди дійшли висновків, що позивач не обґрунтував та не надав належних доказів, які б свідчили про те, що до земельних ділянок, які підлягають передачі ТОВ "Родючий лан" на підставі оскаржуваного рішення № 48 від 14.04.2016р. належить орендовані позивачем земельні ділянки розташованих на території Оглядівської сільської ради. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, твердження позивача про порушення його інтересу ґрунтуються лише на умовних припущеннях про можливість включення орендованої ним земельної ділянки до складу земельних ділянок, котрі передаються в користування ТОВ "Родючий лан", а не на конкретно визначених доказах, які б підтверджували таке включення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить, що надав суду докази, зокрема договори оренди землі, укладеними з гр-нами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і копій актів приймання-передачі земельних ділянок до цих договорів оренди землі, що свідчать про обставини порушення його прав, що суд апеляційної інстанції не врахував, мотивів відхилення цих доказів не навів.

Скаржник вважає, що дія рішення V сесії VII скликання Оглядівської сільської ради Радехівського району №48 від 14.04.2016 року «Про надання дозволу на використання не успадкованих земель за цільовим призначенням» розповсюджується в тому числі на земельні ділянки, які він орендує і документи по яких надані в якості обґрунтування порушення його прав.

Скаржник вказує на порушення Відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення вимог п.34 ч. І ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 80, 83, 90, ч.4 ст.93, ч. І ст. 122, ст.ст.125,.126 Земельного кодексу України.

Суди не врахували, що відповідачем при прийнятті рішення порушені ст.ст. 2, 9, 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" і п. 12 "Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. N 122", оскільки нерозподілені (невитрсбувані) земельні ділянки - частки (паї) - це умовні частки сільськогосподарських угідь, які не є землями державної чи комунальної власності, місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Надання сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією таких ділянок в оренду здійснюється лише у випадках, якщо між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства не проводився розподіл, або ж власник не взяв участь у такому розподілі земельних ділянок. Такі, дійсно нерозподілені (невитребувані) землі можуть бути передані в оренду тільки до моменту виділення земельної частки в натурі та отримання власниками паю державних актів на право власності на земельну ділянку.

В той же час, відповідно до змісту оскаржуваного рішення Відповідача №48 від 14.04.2016р. Оглядівеькою сільською радою надано дозвіл TOB «Родючий Лан» на передачу в оренду саме "неуспадкованих земель" до отримання державного акту. Такі землі не можуть відноситися до категорії нерозподілених (невитребуваних), оскільки вони вже були виділені в натурі на місцевості та їх власники ВЖЕ отримали відповідні правовстановлюючі документи - Державні акти про право приватної власності на землю.

Судами неправильно застосовано ст.ст. 122, 124 ЗК України, ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки Відповідач у встановлений законом спосіб не набув права комунальної власності земельні ділянки (паї) померлих громадян.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

14.04.2016 р. Оглядівською сільською радою Радехівського району Львівської області прийнято Рішення № 48 "Про надання дозволу на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням", яким ТОВ "Родючий лан" надано дозвіл на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів, зобов'язано директора ТОВ "Родючий лан" заключити з Оглядівською сільською радою договір оренди на неуспадковані землі за цільовим призначенням.

На підставі аналізу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" та норм ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Оглядівська сільська рада уповноважена нормами чинного законодавства на передачу в оренду не успадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів.

Відмовляючи в позові суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення № 48 від 14.04.2016 р. не порушує прав та інтересів позивача, оскільки ним не обґрунтувано, що до земельних ділянок, які підлягають передачі ТОВ "Родючий лан" на підставі зазначеного рішення належать орендовані позивачем земельні ділянки, розташовані на території Оглядівської сільської ради.

Касаційна інстанція вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, а також свідчать про неправильне застосування норм права, що регулює спірні відносини з таких мотивів.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З оспорюваного рішення Оглядівської сільської ради вбачається, що ним надано "дозвіл на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів".

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.