Постанова ВГСУ від 22.12.2016 року у справі №910/8026/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 910/8026/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016у справі № 910/8026/16 господарського суду м. Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"доТовариства з обмеженою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант"третя особаОСОБА_4простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідачаЛіповуз Д.І.- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу 10 037, 16 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (головуючий Власов Ю.Л., судді: Яковлєв М.Л., Чорногуз М.Г.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" та ОСОБА_4 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 02.09.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0808041.058, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Mercedes, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

10.08.2015 орієнтовно о 09 год. 50 хв. по провулку Інженерному в м. Харкові сталася ДТП, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом не переконалася в безпеці, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Daewoo, з послідуючим наїздом на автомобіль Mercedes, державний номер НОМЕР_1.

Публічним акціонерним товариством "Харків-Авто" було надано ОСОБА_6 калькуляцію № КА-001517 від 14.08.2015 на суму 48 370, 87 грн. за ремонт автомобіля.

20.08.2015 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, суб'єктом оціночної діяльності надано звіт № 10/08/15 про оцінку вартості збитку, завданого пошкодженням транспортних засобів, відповідно до якого вартість збитку, завданого власнику транспортного засобу Mercedes, державний номер НОМЕР_1 складає 50 230, 37 грн. з врахуванням ПДВ, та 42 275, 35 грн. без врахування ПДВ.

27.08.2015 позивачем складений та підписаний страховий акт № 1518.206.15.03.01, відповідно до якого підлягає виплата страхового відшкодування в сумі 48 370, 87 грн.

На підставі страхового акта № 1518.206.15.03.01 від 27.08.2015, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 48 370,87 грн. на рахунок виконавця ремонтних робіт - Публічного акціонерного товариства "Харків-Авто", що підтверджується платіжним дорученням № 16208 від 02.09.2015.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 18.09.2015 ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_2, причетного до ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 4494090, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну згідно полісу становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн.

25.05.2016 оцінювачем ОСОБА_9 була надана консультація № 80-R/20/7, відповідно до якої фізичний знос транспортного засобу Mercedes складає 23,9 %.

В позові позивач послався на те, що відповідач виплатив йому страхове відшкодування в порядку регресу лише в розмірі 37 333, 71 грн., тоді як фактично позивач виплатив страхувальнику48 370, 87 грн. Таким чином, борг відповідача становить 10 037, 16 грн.

Колегія вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні норми закріплено у статті 27 Закону України "Про страхування".

За правилами частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з приписами частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Закон обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (стаття 12), межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29).