ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2016 року Справа № 910/2303/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж. О. - головуючого (доповідач), Вовка І. В., Кондратової І. Д., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016у справі№ 910/2303/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1)Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" 2)Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта",Про за участю від позивача: від відповідача: від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: стягнення 10897,62 грн., ОСОБА_4, не з'явились, 1) не з'явились, 2) ОСОБА_5,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 залучено до участі у розгляді справи: в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва", в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта".
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову.
ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва) про стягнення 4910,23 грн. основного боргу, 5388,03 грн. інфляційних втрат, 340,60 грн. 3 % річних, 258,76 грн. пені.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачем поставлену теплову енергію відповідачу з 01.12.2014 по 01.10.2015 на підставі договору № 620289 від 01.05.2006. Відповідачем належним чином зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії не виконано у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість 10897,62 грн.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/2303/16 (суддя Сташків Р. Б.) у позові відмовлено повністю.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (частину 4 до статті 19 внесено згідно із Законом України від 10.04.2014 № 1198-VII) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Після внесення вказаних змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", починаючи з 26.04.2014 балансоутримувач не є теплопостачальною організацією, тому не може бути виконавцем послуг з централізованого опалення.
За встановлених обставин справи позивачем усупереч положень статей 33, 34 ГПК України належними засобами доказування не доведено суду постачання теплової енергії безпосередньо відповідачу у власність у грудні 2015 року, січні 2015 року, і обов'язку останнього оплачувати вказану теплову енергію.
3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 910/2303/16 (у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Михальської Ю. Б., Тищенко А. І.) рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/2303/16 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що на момент укладання вказаних договорів, ПАТ "Київенерго" здійснювало постачання теплової енергії, а КП по УЖГ транспортувало цю теплову енергію по внутрішньо будинковим мережам Укрпошті. Укрпоштою сплачено за отриману теплову енергію перед КП по УЖГ, після їх "розщеплення" ГІОЦ, у відповідній частині перераховувало за договором "ПАТ "Київенерго".
Відповідно до Закону України від 10.04.2014 № 1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення розрахунків за енергоносії", який набрав чинності з 26.04.2014 до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесено зміни щодо виконавця послуг з централізованого опалення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не є теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії), тому на законодавчому рівні позбавлений права здійснювати будь-які нарахування за теплопостачання.
Крім цього, неможливість виконання зобов'язання відповідачем полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками і орендарями (споживачами послуг) договори на надання послуг з централізованого опалення без наявності відповідної ліцензії, яка у відповідача відсутня.
Апеляційним господарським судом вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 21, ч. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ПАТ "Київенерго" як виконавець та виробник комунальної послуги з централізованого опалення зобов'язаний був з 26.04.2014 підготувати та укласти із споживачем договори на надання житлово-комунальних послуг.
Суд апеляційної інстанції також виходив із того, що відповідно до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 335 від 17.06.2013 житловий та нежитловий фонд територіальної громади міста Києва, у тому числі окремої нежитлової будівлі (господарчого блоку) за адресою: АДРЕСА_1 (куди поставлено теплову енергію за договором), з 02.09.2013 передано на праві господарського відання КП "Керуюча дирекція".
Таким чином у спірний період балансоутримувачем зазначеного будинку не був відповідач, і відповідно відповідач не мав можливості отримувати теплову енергію.
Господарським судом апеляційної інстанції вказано, що позивачем не доведено факту постачання теплової енергії саме відповідачу, тому підстави для задоволення позову відсутні.
4. Підстави, з яких оскаржено постанову апеляційного господарського суду
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 910/2303/16, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1-2 ст. 193, ч. 1 ст. 275, ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, ч. 3 ст. 1088 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, ч. 1 п. 1-1 ст. 80, 84 ГПК України, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 910/2303/16, а справу направити на новий розгляд.
Враховуючи приписи ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", внесені 26.04.2014 зміни, а саме: визначення ПАТ "Київенерго" виконавцем послуг, не позбавляють балансоутримувача (управителя) будинку, в даному випадку відповідача, бути споживачем або виконавцем послуг.
Крім цього, вказаний договір укладено між позивачем та відповідачем. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.
Сервіси для юристів