Постанова ВГСУ від 22.12.2015 року у справі №927/739/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 927/739/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"на постановувід 26.10.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 927/739/15господарського суду Чернігівської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"простягнення 621 204,60 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність № 662 від 10.06.2015) Басюк С.А. (довіреність № 243 від 19.10.2015)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернігівської області (суддя Кушнір І.В.) від 07.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.) від 26.10.2015, у справі № 927/739/15 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 338 400,00 грн основного боргу, 32 189,88 грн - 3 % річних, 245 092,66 грн інфляційних та 12 313,65 витрат по сплаті судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32, 35, 41, 43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про стягнення 621 204,60 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких: 338 400 грн - основна заборгованість, 32 466,20 грн - 3 % річних та 250 338, 40 грн - інфляційні втрати. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на порушення відповідачем зобов'язань здійснити оплату за виконані за договором роботи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (Замовник) 02.07.2012 укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю № 1.

Відповідно до п.1.1. договору Замовник надає та оплачує, а Виконавець виконує роботи по збиранню врожаю зернових культур (ячмінь, пшениця, соняшник, кукурудза на зерно, соя, рис) згідно умов даного Договору.

Згідно п.3.1. договору вартість збирання одного гектара зернових з пальним Замовника складає 300,00 грн.

Загальна сума Договору складає 750 000,00 гривень (п.3.2. договору).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що кінцева оплата здійснюється у строк не більше 1-го дня після складання акта виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги по збиранню врожаю на загальну суму 638 400 грн, що підтверджується актами передачі-приймання виконаних робіт, а саме: №1 від 20.07.2012 на суму 600 000,00 грн та №2 від 10.08.2012 на суму 38 400,00 грн.

Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплативши позивачу лише 300 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Решта заборгованості (338 400,00 грн) відповідачем оплачена не була.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати послуг у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" 338 400 грн боргу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки пунктом 3.5. договору встановлений строк виконання зобов'язання, то за актом №1 воно мало бути виконане відповідачем не пізніше 23.07.2012, а за актом №2 - не пізніше 13.08.2012.

Враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт за договором настав.

Касаційна інстанція погоджується з висновком судів, що відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт виконувались неналежним чином, оскільки відповідачем з порушенням строку, встановленого договором, було частково сплачено заборгованість в сумі 300 000 грн; заборгованість в сумі 338 400 грн відповідачем оплачена не була.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки судами встановлено факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду вірним є їх висновок про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 338 400 грн.