Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №915/161/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 915/161/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Васищак І.М. і ОСОБА_1,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв,

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016

зі справи № 915/161/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", (далі - Товариство),

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Миколаїв,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - Завод), м. Миколаїв,

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача - Волика В.М., Колодяжної Ю.А., Лінченка В.В.,

відповідача - Прохорова Є.І.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 52-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 (суддя Мавродієва М.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 (колегія суддів у складі: Будішевська Л.О. - головуючий суддя, судді Величко Т.А., Мишкіна М.А.), в задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законодавством підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та додаткових поясненнях до неї Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відділення та Завод, кожний окремо, подали відзиви (заперечення) на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача, та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано Товариство таким, що у період 2014 рік та січень-жовтень 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Товариства, як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента (пункт 1);

дії Товариства, які полягають у створенні перешкод Заводу як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом у доступі на оптовий ринок електричної енергії України шляхом необґрунтованої відмови в прийнятті та погодженні відповідних повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, а саме: зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмір 68 000 грн. (пункт 3);