ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 914/4442/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача Ільків В.В. - дов. від 18.12.2015 р. відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційних скарг Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" на постановувід 12.08.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№914/4442/15 господарського суду Львівської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б." простягнення суми
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б." про стягнення 9081,95 грн. збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, на підставі статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.
Позивач посилався на те, що відповідач без оформлення права землекористування з 17.03.2010 р. по 10.02.2012 р. використовував земельну ділянку, площею 0,09218 га, у АДРЕСА_1, на якій розташована АЗС (власником якої у спірному періоді був відповідач), та не сплачував кошти за її використання. Внаслідок цього, на думку позивача, йому завдано збитків у заявленій до стягнення сумі.
У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність факту самовільного зайняття спірної земельної ділянки.
Він вказував на те, що АЗС, яка розташована на спірній земельній ділянці, була збудована за згодою позивача, на підставі укладеного між його попередником та ЗАТ "Акціонерна компанія "Альфа" договору про сумісну діяльність від 29.04.1999 р.; що, в подальшому, відповідач набув право власності на АЗС на підставі іпотечного договору, укладеному з ПП "Салют-Плюс", використовував земельну ділянку у спірному періоді та сплачував за неї земельний податок.
Водночас у відзиві на позові відповідач просив застосувати строк позовної давності.
Позивач подав до господарського суду клопотання про поновлення строку позовної давності, посилаючись на приписи частини 5 статті 267 цивільного кодексу України.
Позивач подав до суду пояснення на відзив та наголошував на обґрунтованості своїх позовних вимог.
Крім того, відповідач звернувся до суду із клопотанням (з урахуванням обґрунтувань) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №914/495/16, у задоволенні якого судом було відмовлено через недоведеність підстав, за якими стаття 79 Господарського процесуального кодексу України, пов'язує зупинення провадження у справі.
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 р. (судді: Долінська О.З., Яворський Б.І., Крупник Р.В.) в позові відмовлено.
Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд визнав недоведеним факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки і завдання відповідачем збитків позивачу та дійшов висновку про необґрунтованість розміру заявлених до стягнення збитків, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.
Водночас місцевий господарський суд зазначив, що позивачем подано позов поза межами строку позовної давності, про застосування спливу якої заявлено відповідачем у справі, і це є самостійною підставою для відмови в позові.
За апеляційною скаргою ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Бойко С.М., Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 12.08.2016 р. залишив його без змін.
Суд апеляційної інстанції не встановив факту самовільного користування відповідачем спірною земельною ділянкою та визнав недоведеним порушення прав позивача діями відповідача та наявність завданих позивачу збитків.
Тому, оскільки право позивача не порушене, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим посилання місцевого господарського суду в судовому рішенні на те, що позивачем подано позов поза межами строку позовної давності, про застосування спливу якої заявлено відповідачем у справі, що є також самостійною підставою для відмови в позові. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції виключив відповідний висновок з мотивувальної частини рішення.
ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" подало до Вищого господарського суду України касаційні скарги (аналогічні за змістом), в яких просить рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2016 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 9068,90 грн., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Скаржник вважає помилковим висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову та наголошує на завданні йому збитків відповідачем.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 29.04.1999 р. між Львівським державним локомотиворемонтним заводом (правонаступником якого є позивач) та ЗАТ "Акціонерна компанія "Альфа" був укладений договір про сумісну діяльність, згідно з яким сторони домовилися шляхом об'єднання майна і зусиль сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме будівництва та експлуатації автозаправного комплексу за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, ЗАТ "Альфа" зобов'язалось провести роботи з будівництва та здачі в експлуатацію автозаправного комплексу, а локомотиворемонтний завод зобов'язався підготувати для будівництва територію.
Земельна ділянка, виділена під будівництва автозаправного комплексу, знаходилася на праві постійного користування Львівського державного локомотиворемонтного заводу згідно з державним актом №117 від 29.09.2000 р.
Сервіси для юристів