Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №913/295/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 913/295/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача ОСОБА_3 - дов. від 15.10.2014 р. (а.с.40) відповідачів не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постановувід 30.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№913/295/15 господарського суду Луганської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області провизнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.08.2015 р.) до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання недійсними пунктів 1, 3 додаткової угоди від 21.05.2012 р. про поновлення договору оренди землі №040941900327 від 03.09.2009 р. (державна реєстрація даної додаткової угоди здійснена Управлінням Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області 21.06.2012 р. №441290004000954) з моменту її укладення, на підставі статей 16, 203, 210, 215, 236, 256, 260, 261 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, статті 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що оскаржувана додаткова угода укладена на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" від 29.03.2011 р. №431, яке визнано протиправним та скасовано в адміністративному порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у позові відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Водночас він просив застосувати строк позовної давності.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.2015 р. (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 3 додаткової угоди від 21.05.2012 р. (державна реєстрація від 21.06.2012 р. №441290004000954) до договору оренди землі від 03.09.2009 р. (державна реєстрація від 15.10.2009 р. №040941900327), яка укладена між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_4

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 р. №431 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно не може породжувати правових наслідків, у тому числі, у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

Крім того, суд встановив, що позивачем заявлявся позов до місцевого господарського суду в межах встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

За апеляційною скаргою Сєвєродонецької міської ради Луганської області Донецький апеляційний господарський суд (судді: Склярук О.І., Агапов О.Л., Дучал Н.М.), переглянувши рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2015 р. в апеляційному порядку, залишив його без змін з тих же підстав.

Сєвєродонецька міська рада Луганської області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2016 р. та рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2015 р. скасувати та відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що на час укладання спірної додаткової угоди рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 р. №431 було чинним і діяло, та сторони на підставі вільного волевиявлення погодили угоди вказаної додаткової угоди.

Також скаржник вказує, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності.

Від позивача судом отримано відзиви на касаційну скаргу, в яких він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.09.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди землі (зареєстрований 15.10.2009 р. за № 040941900327), за умовами якого відповідач передав позивачу в оренду строком до 04.12.2012 р. земельну ділянку загальною площею 0,2997 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка надана позивачу під автостоянку (пункти 2, 14 договору).

Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) становить 714394,89 грн.

У пункті 9 договору сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 25003,82 грн. на рік, що складає 3,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 2083,65 грн. упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 договору оренди).

В подальшому, додатковою угодою від 30.06.2011 р. до вказаного договору оренди були внесені зміни, окрім іншого, в пункти 5, 9, 11 договору. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) становить 1953294,75 грн.

Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. - 58598,84 грн. на рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 68365,32 грн. на рік, що складає 3,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 78131,79 грн. на рік, що складає 4% від нормативної грошової оцінки;з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. - 87898,26 грн. на рік, що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 р. - 97664,74 грн., складає 5% від нормативної грошової оцінки.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. - 4883,24 грн., з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 5697,11 грн., з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 6510,98 грн., з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. - 7324,86 грн., з 01.01.2015 р. - 8138,73 грн., упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Господарські суди попередніх інстанцій також встановили, що 29.03.2011 р. Сєвєродонецькою міською радою було прийнято рішення №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка", яким затверджено нову грошову оцінку землі.

У зв'язку із встановленням нової грошової оцінки землі (на виконання зазначеного рішення Сєвєродонецької міської ради) 21.05.2012 р. між позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду (зареєстрована 21.06.2012 р. за № 441290004000954) до договору оренди землі від 03.09.2009 р.

В цій додатковій угоді зазначено, що вона укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка", керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради"від 28.04.2011 р. за №516, відповідно до довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 11.05.2011 р.