ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 910/5735/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Малетич М.М., Грек Б.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі № 910/5735/16 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЗУМРУД"простягнення 10 000 грн.,за участю представників
позивача: Байда В.В.,
відповідача: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЗУМРУД" про стягнення 10 000 грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" (виконавцем) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ІЗУМРУД" (замовником) 27.05.2013 укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги замовнику на підставах, в порядку та в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги в порядку та на умовах, що вказані в додаткових угодах до цього договору (які є невід'ємною частиною договору).
Відповідно до п. 1.2. договору юридичні послуги, що надаються на підставі цього договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.
За умовами п. 1.3. договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки юридичних послуг визначаються сторонами в умовах даного договору.
Згідно з п.п. 2.1.1., 2.1.4. договору замовник зобов'язаний надавати виконавцеві документи, необхідні для виконання доручення замовника (оригінали документів передаються шляхом складання акта прийому-передачі), своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах, визначених додатковими угодами до цього договору.
Відповідно до п.п. 3.1.3., 3.1.9. договору виконавець має право формулювати власний варіант вирішення поставленого замовником завдання, обґрунтовувати його правомірність, оптимальність і розумність; розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі затримки замовником оплати наданих послуг понад п'ять днів або у зв'язку з невиконанням замовником п.п. 2.1.1.-2.1.3. договору чи пред'явлення вимог, що мають явно виражені ознаки складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Пунктами 3.2.3., 3.2.7. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний документально оформлювати юридичні дії, вчинення яких визнається наданими послугами; повернути замовнику документи, надані ним для виконання цього договору після підписання сторонами акта виконаних робіт та повної оплати замовником наданих послуг. Повернення виконавцем замовнику документів здійснюється шляхом складання акта прийому-передачі.
Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору розрахунки замовника з виконавцем здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування гонорару за надані послуги на рахунок виконавця, вказаний в розділі 8 договору. Гонорар сплачується замовником в строки та на умовах, визначені сторонами в додатковій угоді до договору.
Відповідно до п. 4.3. договору доручення, поставлене замовником перед виконавцем, полягає у юридичному супроводі справи, пов'язаної з вирішенням питання щодо заборгованості ОСББ "ІЗУМРУД" перед ТОВ "ЖЕК-108".
Пунктом 4.4. договору визначено, що моментом закінчення виконання доручення є письмове повідомлення однією зі сторін про намір розірвати даний договір при умові повного його виконання та всіх погоджених сторонами додаткових угод до нього.
Відповідно до положень п. 4.5. договору розмір гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору.
Згідно з п. 7.1. договору останній укладений на строк до виконання визначеного в ньому та додаткових угодах доручення та набирає чинності з моменту його підписання.
Відповідно до п. 7.5. договору, замовник з тарифами підприємства виконавця ознайомлений та згоден.
Також між позивачем та відповідачем 27.05.2013 укладено додаткову угоду до договору про надання юридичних послуг, згідно з якою п. 4.5. договору викладено в такій редакції: "розмір оплати замовником буде враховуватись згідно з тарифами виконавця. Замовник сплачує передоплату в сумі 4 000 грн., що в подальшому враховується в суму оплати за виконану роботу виконавцем".
Позивач стверджує, що відповідач з 2014 року перестав оплачувати послуги, що надавались за договором, у зв'язку з чим 29.02.2016 на адресу останнього було надіслано претензію з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги відповідно до актів за 2014-2016 роки в розмірі 10 000 грн.
Проте відповідач заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за відсутності погодження сторонами договору конкретних видів, обсягу, етапів, порядку (тощо) надання виконавцем юридичних послуг, пов'язаних з вирішенням питання щодо заборгованості відповідача перед ТОВ "ЖЕК-108", сам факт чинності договору не є підставою для висновку про надання позивачем послуг саме за договором від 27.05.2013, за відсутності належних доказів надання замовником завдання виконавцю на надання певного виду послуги в межах погодженого сторонами предмету, як підстави надання виконавцем послуг (як у формі попереднього погодження, так і наступного схвалення). Акти приймання наданих послуг, за висновком судів, можуть бути одним з доказів належного надання послуг за договором. Водночас наявні в матеріалах справи акти надання послуг від 31.12.2014, від 31.12.2015 та 11.01.2016 на спірну суму 10 000 грн. підписані лише позивачем.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.