ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 910/4533/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Євсікова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року
у справі № 910/4533/16
господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Авто Груп"
до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про визнання договору застави недійсним та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
позивача: Гвоздецький А.М.
відповідача: Мединський М.М.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Авто Груп" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про:
- визнання недійсним договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року, укладеного між сторонами у справі;
- припинення обтяження - застави рухомого майна на підставі договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року;
- зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації припинення обтяження на підставі договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року.
В обґрунтування вимог позивач послався на те, що спірний договір застави суперечить чинному законодавству, а саме: ст. 41 Закону України "Про заставу" та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки в договорі не індивідуалізовано предмет застави - товари в обороті, відсутні конкретні вказівки на його ознаки, тобто в порушення ч. 3 ст. 180 ГК України не встановлено предмету договору застави, у зв'язку з чим зазначений договір застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18 квітня 2016 року (суддя: Плотницька Н.Б.) позов задоволено частково. Припинено обтяження - заставу рухомого майна на підставі договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року, укладеного між сторонами у справі. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" вчинити дії щодо державної реєстрації припинення обтяження на підставі договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року і вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року (склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. - головуючий, Скрипка І.М., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 18 квітня 2016 року залишено без змін.
Не погодившись із зазначеною постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодержатель, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Авто Груп" (заставодавець, позивач) укладено договір застави № НКЛ-2019631/S3, відповідно до умов якого заставодавець передає заставодержателю в заставу у якості забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством "Запорізький автомобілебудівний завод" (позичальник) своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № НКЛ-2019631 від 24 жовтня 2013 року, укладеного між заставодержателем та позичальником, товари в обороті, перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з додатком № 1 до договору застави № НКЛ-2019631/S3 від 24 жовтня 2013 року у заставу передано товари, які наявні на складах (за даними складського обліку) у 39 дилерів станом на 24 жовтня 2013 року, а саме: автомобілі Chevrolet - 410 одиниць, балансовою вартістю 64 222 641 грн. та автомобілі Opel - 228 одиниць, балансовою вартістю 35 778 735,00 грн., всього 638 одиниць. Місцями зберігання автомобілів Chevrolet та Opel в додатку № 1 зазначені підприємства, розташовані в 23 різних областях України та АР Крим, за вказаними в додатку адресами.
Сервіси для юристів