ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2015 року Справа № 910/4475/15-г
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.07.2015у справі№ 910/4475/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення 9837,51 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Черниш О.В. (довіреність від 29.12.2014 № 2402),від відповідача:Старик Я.І. (довіреність від 26.12.2014 № 4-У),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у лютому 2015 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 7544,46 грн. заборгованості, 680,24 грн. 3% річних, 792,17 грн. інфляційних втрат, 292,53 грн. пені, 528,11 грн. 7% штрафу, 1827,00 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4475/15-г (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 910/4475/15-г (у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. - головуючого, Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 910/4475/15-г Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 910/4475/15-г Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 10.09.2015 № 05-05/1543 у зв'язку з відпусткою суддів Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідача), Вовка І.В., Грека Б.М., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 910/4475/15-г.
Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Бондаря С.В від 21.09.2015 № 05-05/1687 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 910/4475/15-г.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз") (постачальник) та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" (покупець), 01.06.2010 укладено договір № Д-1111-65/88-Д , відповідно до умов якого постачальник зобов'язався, на умовах визначених договором, передати у власність покупця певну продукцію, згідно зі специфікацією, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.
Згідно з пунктом 2.2. договору, оплата товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дня надходження товару, що постачається за даним договором у розмірі 100% вартості обладнання, відповідно до умов пункту 6.3. договору на підставі накладної на отримання товарно-матеріальних цінностей уповноваженому представнику покупця, який діє на підставі оригіналу довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленого зразку. Датою передачі товару є дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін накладної.
Судами встановлено, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання належним чином та в повному обсязі, здійснивши поставку товару, зазначеного в специфікації до договору, на загальну суму 7544,46 грн., що підтверджується накладною № 13 від 01.06.2010.
Відповідач не здійснив оплату за поставлений позивачем товар протягом строку визначеного пунктом 2.2. договору.
Відповідно до пункту 7.2. договору, за невиконання або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань з оплати товару, згідно з пунктом 6.3. договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 7.4. договору, сплата пені не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.
Спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання щодо внесення оплати за отриманий товар, тому позивач просив стягнути з відповідача 7544,46 грн. основного боргу, 292,53 грн. пені за період з 14.07.2010 по 09.01.2011, 680,24 грн. 3% річних за період з 14.07.2010 по 14.07.2013, інфляційних втрат 729,17 грн. за період з 17.04.2010 по 14.07.2013, 528,00 грн. штрафу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судами встановлено, що відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за отриманий згідно з договором поставки № Д-1111-65/88-Д від 01.06.2010 товар на суму 7544,46 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7544,46 грн.
Сервіси для юристів