ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2015 року Справа № 910/2699/15-г
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Київреклама" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ (далі - Підприємство),
на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2015 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015
зі справи № 910/2699/15-г
за позовом Підприємства
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - територіальне відділення АМК),
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Борисюк О.В.,
відповідача - Портянка О.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 24.09.2014 № 98/02-р/к "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 42-04/04.14 (далі - оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2015 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий, Зеленін В.О. і Синиця О.Ф.): у позові відмовлено; повернуто Підприємству з державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору 609 грн.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу з посиланням на приписи статті 19 Конституції України, статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 55 Господарського кодексу України, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильною юридичною оцінкою судами фактичних обставин справи, залишенням ними поза увагою деяких обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права (застосування норм права, які не повинні були застосовуватись).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
У розгляді справи судові інстанції виходили з таких обставин та висновків.
Згідно з оспорюваним рішенням:
- визнано, що Підприємство протягом періоду з 22.09.2011 по 20.08.2014 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єктів зовнішньої реклами (далі - ОЗР) у частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, з часткою 100 %;
- дії Підприємства, які полягають у неправомірному нарахуванні оплати ФОП ОСОБА_7 за розміщення ОЗР, розміщеного на фасаді нежитлового будинку за адресою: пр. Перемоги, 136 (оскільки частина нежитлового будинку, де розміщено ОЗР, належить до приватної власності), визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на названому ринку шляхом встановлення умов, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);
- за вказане порушення на Підприємство накладено штраф у сумі 40 000 грн.
Оспорюваним рішенням встановлено, що становище Підприємства на ринку розміщення зовнішньої реклами в частині надання послуг з нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, визначалося відповідно до Методики. Підприємство протягом згаданого періоду займало монопольне (домінуюче) становище на названому ринку з часткою 100 %.
Підприємством не подано суду жодних доказів того, що він зазнає значної конкуренції на даному ринку.
02.07.2012 Підприємством і фізичною особою - підприємцем (ФОП) ОСОБА_7 (як розповсюджувачем) укладено договір № 235/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного засобу (-ів), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 136. Відповідно до умов цього договору Підприємство нарахувало ФОП ОСОБА_7 за тимчасове розміщення ОЗР плату в розмірі 414 грн./міс.
Сервіси для юристів