Постанова ВГСУ від 22.07.2026 року у справі №946/8619/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 946/8619/23

провадження № 51-1001км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 березня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 березня 2024 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 146 КК на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 121 КК на строк 10 років. На підставі ст. 70 КК ОСОБА_6 за сукупністю кримінальних правопорушень визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Строк покарання ОСОБА_6 вирішено обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 07 жовтня 2023 року, та зараховано йому відповідно до ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 07 жовтня 2023 року до набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів, а також процесуальних витрат.

Відповідно до обставин, установлених районним судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_6 22 квітня 2023 року о 19:31, перебуваючи біля відділення АТ «Ощадбанк» на вул. Михайла Грушевського, 1 в м. Ізмаїлі Одеської області, куди він прийшов на прохання особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (далі - Особа_1), де в них виник спільний кримінально протиправний умисел, направлений на викрадення людини - ОСОБА_8 з метою транспортування останнього до місця, визначеного Особа_1.

Реалізуючи свій спільний кримінально протиправний умисел, направлений на викрадення людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою транспортування ОСОБА_8 до визначеного Особою_1 місця, ОСОБА_6 та Особа_1, діючи умисно, проти волі ОСОБА_8 , використовуючи психологічний тиск та фізичну силу, взяли останнього під руки та незаконно заштовхали на заднє пасажирське сидіння салону автомобіля марки «Daewoo» модель «Lanos» (д. н. з. НОМЕР_1 ), який на той час перебував у користуванні Особа_1, тим самим позбавили права ОСОБА_8 на вільне пересування, та поїхали з місця події.

У подальшому ОСОБА_6 та Особа_1 привезли та утримували ОСОБА_8 проти його волі біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , після чого цього ж дня близько 20:00, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 був звільнений та відпущений.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 146 КК, а саме незаконне викрадення людини.

Крім того, 22 квітня 2023 року в період часу з 19:31 до моменту звільнення ОСОБА_8 , тобто приблизно до 20:00, більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_6 та Особа_1, які в цей час пересувались містом Ізмаїлом в автомобілі «Daewoo Lanos», після того, як вони спільно, незаконно викрали ОСОБА_8 з мотивів особистої неприязні до нього, через його можливі протиправні дії, пов`язані з крадіжкою майна з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та відчуттям уявного відновлення справедливості, виник спільний кримінально протиправний умисел, направлений на умисне спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень з метою примушування останнього зізнатися у крадіжці майна.

Реалізуючи свій спільний кримінально протиправний умисел ОСОБА_6 та Особа_1, діючи з єдиним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою невстановленого знаряддя, спричинили ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які викликали небезпечні для життя явища, внаслідок яких в період часу з 22:15 22 квітня 2023 року до 01:15 23 квітня 2023 року, більш точного часу не встановлено, за адресою: АДРЕСА_3 , настала смерть ОСОБА_8 .

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 16 грудня 2025 року залишив без змін вирок районного суду, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника - без задоволення.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 (кожен окремо), за аналогічними доводами, просять скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.