Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №920/1958/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 920/1958/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУМИЛІФТ" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р.у справі№920/1958/13 господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУМИЛІФТ" доКомунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради простягнення 450 576 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко В.О.,

від відповідача: Ткаченко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "УКРСУМИЛІФТ" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про визнання незаконною відмови КП "Сумижитло" Сумської міської ради від договору підряду №2 від 01.02.2012 року з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів, а також стягнення з КП "Сумижитло" Сумської міської ради 450576,00 грн. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 2 від 01.02.2012 року, витрати по сплаті судового збору просив покласти на відповідача.

У суді першої інстанції позивач подав заяву про відмову від першої позовної вимоги про визнання незаконною відмови КП "Сумижитло" Сумської міської ради від договору підряду № 2 від 01.02.2012 року з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів, укладеного з ТОВ "УКРСУМИЛІФТ".

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року у справі №920/1958/13 позов задоволено. Присуджено до стягнення з КП "Сумижитло" Сумської міської ради на користь ТОВ "УКРСУМИЛІФТ" 450 576 грн. боргу та 9011,52 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовної вимоги про визнання незаконною відмови КП "Сумижитло" Сумської міської ради від договору підряду № 2 від 01.02.2012 року з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів, укладеного з ТОВ"УКРСУМИЛІФТ" , провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року рішення місцевого господарського суду від 28.01.2014 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСУМИЛІФТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 28.01.2014, яким позовні вимоги задоволено, залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між КП "Сумижитло" Сумської міської ради (замовник) та ТОВ "УКРСУМИЛІФТ" (підрядник) був укладений договір підряду № 2 від 01.02.2012 року (з урахуванням Додаткового договору № 2 від 01.03.2012р.), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та систем диспетчеризації на об'єктах відповідача, визначених додатком № 1 до договору (в редакції Додаткового договору № 8 від 25.06.2013р.).

Пунктами 7.1, 7.2 договору визначено, що він діє по 01 липня 2013 р. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік.

Крім того, 04.06.2013 року між сторонами у справі був укладений договір на виконання робіт з диспетчерського обслуговування ліфтів. Відповідно до умов даного договору, підрядник (позивач) зобов'язався за дорученням замовника (відповідача) виконувати роботи з диспетчерського обслуговування згідно з встановленим додатком № 1 до договору переліком будинків, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у розмірі 97000,38 грн. Строк дії договору встановлено з 04.06.2013р. до 04.06.2014р.

Як зазначав позивач, роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за жовтень 2013 року були виконані ним якісно та в повному обсязі, про що складені акти, які були двічі направлені відповідачу, але кореспонденція була повернута відправнику, тобто позивачеві.

Відповідач, в свою чергу, посилається на те, що позивач в жовтні 2013 р. роботи не виконував. При цьому зазначає, що матеріали справи не містять актів виконаних робіт за жовтень 2013 року; вказані акти він не отримував, тому позов є безпідставним.

Крім того, відповідач вказує на те, що 30.09.2013 р. він письмово попередив позивача про розірвання договорів підряду з 15.10.2013 р. відповіднодо п. 4 додаткової угоди до договору підряду № 2 від 01.02.2012 р., а 15.10.2013 р. КП "Сумижитло" було укладено договір підряду на технічне обслуговування ліфтів та договір підряду на виконання робіт з диспетчерського обслуговування ліфтів з іншою підрядною організацією - ТОВ "Асага", яка фактично виконувала технічне обслуговування ліфтів.

Оскільки відповідач не визнає суми заборгованості виконаних позивачем робіт за жовтень 2013р. останній звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач довів факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані Позивачем послуги, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 450 576 грн. заборгованості за жовтень 2013р. є обґрунтованою та документально підтвердженою.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах даної справи відсутні докази, які б підтверджували сам факт виконання позивачем у жовтні 2013 року робіт з диспетчерського обслуговування ліфтів. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем направлених ним актів виконаних робіт, а отже, позивачем не доведено факту дотримання умов п. 5.1 договору щодо своєчасного подання актів виконаних робіт за жовтень 2013 року, а також не надано доказів погодження з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ, як того вимагають умови розділу 5 договору в редакції додаткового договору від 01.03.2012 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, між сторонами по справі був укладений договір підряду №2 від 01.02.2012 р.

Як встановлено судами, 01.03.2012 р. між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору підряду № 2, яким було внесено зміни до порядку приймання виконаних робіт та порядку здійснення оплати.

Згідно з п. 2 сторони домовились викласти розділ 5 договору підряду № 2 в наступній редакції:

" 5.1. До двадцять дев'ятого числа поточного місяця підрядник зобов'язаний надавати попередній реєстр по нарахуванням за поточний місяць до планово -економічного відділу замовника, який перевіряє врахування підрядником днів простою ліфтів, фактичного виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, та здійснює відповідні коригування відповідно до п. 3 ч. 2. ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Підрядник повинен надати замовнику Акти виконаних робіт побудинково з зазначенням їх вартості, відкоригованої на дні простою ліфтів з врахуванням фактичного здійснення технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним.