ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2014 року Справа № 916/3451/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрськ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі№ 916/3451/13Господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьськ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вібо-Транс"простягнення 15577,26 дол. США та 12689,01 грн.за участю представників: позивачаРоїк О.Г., дов. від 09.01.2014, Зарєчнєв С.О., дов. від 09.01.2014відповідачаЛуков С.С., дов. від 21.01.2014, Нестеренко О.А., дов. від 23.06.2014
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вібо-Транс" 15577,26 дол. США (станом на час звернення з позовом за курсом НБУ становить 124509,04 грн.) заборгованості по оплаті портових зборів та 12689,01 грн. пені та штрафних санкцій. Позивач вказав на несплату рахунків портових зборів, виставлених в зв'язку зі заходом до порту суден, що знаходяться під агентським обслуговуванням відповідача, відповідно до статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України та Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316.
Відповідач відхилив позов, вказавши, що позивач неправомірно включив до позовних вимог вимоги по сплаті корабельного та адміністративного збору, сплачені відповідачем при заході суден в установленому законодавством порядку; захід суден на територію морського порту позивача здійснюється без виконання вантажних операцій, а є їх маневровою зупинкою для здійснення звичайного проходу, при цьому доказів, що підтверджували б факт прийняття з суден відходів, та, відповідно, виникнення правових підстав для сплати санітарного збору, позивач не надав.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.02.2014 (суддя Д'яченко Т.Г.) у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 (судді: Ярош А.І. - головуючий, Журавльов О.О., Головей В.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його відповідності чинному законодавству та обставинам справи.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 1, 4 статті 22 Закону України "Про морські порти України", положень Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 щодо пов'язаності підстав для сплати санітарного збору з фактичним наданням таких послуг позивачем, а не зі забезпеченням можливості надання відповідних послуг, натомість чинне законодавство не звільняє від сплати санітарного збору у випадку відсутності у судна забруднень; висновки господарських судів щодо відсутності правових підстав для сплати корабельного та адміністративного збору не ґрунтуються на належних та допустимих доказах; резолютивна частина постанови апеляційної інстанції містить невірне зазначення особи скаржника та дати судового рішення.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та в судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14 червня 2013 року Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" (Агент) укладено Договір № 3П/13, предметом якого відповідно до пункту 1.1 є взаємні зобов'язання, відповідальність та порядок розрахунків між сторонами при здійснення заходів у Порт суден, що перебувають під агентуванням Агента.
Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.8 Договору, Агент зобов'язався здійснювати агентування суден, що прибувають в порт, у відповідності до законодавства України та міжнародним морським правом; виконувати всі вимоги наступних нормативних та локальних правових актів: діючих в порту Обов'язкових постанов по СМП „Октябрьск", Зводу звичаїв СМП „Октябрьск", Кодексу торгового мореплавства (КТМ) України, Міжнародного кодексу управління безпекою (МКУБ) та коду ISPS, інших міжнародних конвенцій, договорів, вимог пропускного режиму та морської безпеки та території СМП „Октябрьск", нормативних актів (наказів), діючих на морському транспорті, наказів начальника, а також інших локальних правових актів. В свою чергу, згідно з підпунктами 2.2.1, 2.2.2 Договору Адміністрація взяла на себе зобов'язання надавати прийнятні умови для виконання Агентом своїх функцій на режимній території порту та оперативну інформацію, необхідну для виробничої діяльності; своєчасно інформувати про накази керівника Адміністрації, пов'язані з виконанням функцій Агента та інформувати про зміни в таких наказах або про їх відізвання; надавати інші додаткові роботи та послуги Агенту і судну, за ставками та тарифами Адміністрації, діючими на момент надання послуг.
У відповідності до положень пункту 3.1 Договору Агент здійснює оплату портових зборів, пов'язаних з суднозаходом до виходу судна з порту. Відповідно до пункту 4.2 Договору за порушення Агентом строків оплати, визначених у даному договорі, Адміністрація має право стягнути з Агента пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Адміністрація має право стягнути з Агента додатковий штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.
Судами також встановлено, що на виконання узятих зобов'язань за умовами договору № 3П/13 від 14 червня 2013 року та на підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" у період з червня по листопад 2013 року судна під агентуванням позивача встановлювались на 363-й якірній стоянці морського порту "Октябрьск", про що сторонами спору складені приймально-здавальні акти, на підставі яких Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" виставляло відповідачу рахунки на сплату портових зборів, що відповідач не заперечує. За період з червня по листопад 2013 року на зазначену якірну стоянку заходили судна AMINA H, CLIPPER LOTUS, BULK VALIANT, PRAETORIUS, AS ELENA, WISLA, MUNEVVER, ALESSIA, ALAED, MED BRIDGE, GMB GIULIA, після чого позивач виставив відповідачу рахунки, а саме: № 166 від 01.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 761,31 доларів США, № 167 від 04.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1298,99 доларів США, № 198 від 01.11.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1028,96 доларів США, № 199 від 01.11.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1311,97 доларів США; № 200 від 01.11.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1677,96 доларів США, № 182 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 685,43 доларів США; № 184 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 729,76 доларів США, № 183 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 544,48 доларів США, № 180 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1311,97 доларів США, № 181 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1311,97 доларів США, № 185 від 01.11.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 1619,64 доларів США, а також рахунок № 186 від 16.10.2013, за яким рахується заборгованість по санітарному збору у сумі 358,84 доларів США, адміністративний збір 358,84 доларів США, корабельний збір 2577,14 доларів США,
Претензією від 12.11.2013 вих. № 3/1.14.2/13-695, адресованою Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС", позивач інформував відповідача про наявну заборгованість та про необхідність її погашення. Наданим у відповідь листом від 12.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" звертало увагу позивача на необхідність додаткового підтвердження факту здачі забруднень суднами, що агентувались відповідачем, надання відповідних довідок Адміністрації морських портів України, як підстави подальшого звернення товариством до судновласників з обґрунтованим проханням перерахувати кошти на сплату додаткових зборів.
У зв'язку зі несплатою відповідачем вказаних рахунків на загальну суму 15577,26 доларів США у визначений строк, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості та пені в сумі 12689,01 грн. згідно з наданим розрахунком.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині сплати корабельного та адміністративного збору, господарські суди попередніх інстанцій вказали, що зазначені збори відповідач сплатив належним чином у відповідності до законодавчо встановленого порядку та розміру їх сплати, доказів у спростування зазначених обставин позивач не подав. Відмовляючи у стягненні санітарного збору, суди виходили з відсутності правових підстав для його нарахування позивачем з огляду на відсутність доказів забезпечення фактичного прийняття ним всіх видів забруднень, якими є відповідні довідки Адміністрації морських портів України, а також з огляду на мету знаходження суден, які знаходились під агентуванням відповідача, у морському порту, яка не передбачала виконання ними вантажних операцій.
Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За визначеннями, які містяться у статті 1 Закону України "Про морські порти" морський порт являє собою визначену межами територію та акваторію, обладнану для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності; акваторією морського порту (портовою акваторією) є визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу (водного простору, призначеного для транзитного ходу суден між портами, позначеного на місцевості і на карті та визначеного засобами навігаційного обладнання), призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти" державні підприємства - морські порти, інші підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", в яких на день набрання чинності цим Законом здійснюється надання послуг, вважаються відкритими незалежно від дня внесення відомостей про них до Реєстру морських портів України.
За змістом статті 22 Закону України "Про морські порти" у морському порту справляються корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний збори, використання коштів від яких допускається виключно за їх цільовим призначенням. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.
Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку. При цьому, положеннями додатку 1 до групи А віднесено вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди.
Сервіси для юристів