ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2014 року Справа № 914/3935/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаПортаха С.Я. дов. від 23.04.2014 рокувідповідача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномтретьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар"на постановувід 19.05.2014 року Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/3935/13 господарського суду Львівської області за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар"за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівська міська рада простягнення додаткової плати у сумі 73773,58 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовинВСТАНОВИВ:
Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" про стягнення додаткової плати у сумі 73773,58 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію (міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (заліза та завислих речовин).
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року (суддя Шпакович О.Ф.) позовні вимоги задоволено.
З ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" стягнуто додаткову плату у сумі 61054,00грн. за скид стічних вод (у каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
З ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" у дохід Державного бюджету України місцевого бюджету Львівської області та місцевого бюджету міста Львова (Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова) стягнено додаткову плату у сумі 12719,58грн. за скид стічних вод (у міську каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року (головуючий суддя Галушко Н.А., суддя Матущак О.І., Орищин Г.В.) скасоване в частині стягнення 9118,08 грн.
В цій частині у позові відмовлено.
В решті рішення суду залишене без змін.
З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" стягнуто додаткову плату у сумі 53508,00 грн.. за скид стічних вод (у каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 1507,855 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" стягнуто у дохід Державного бюджету України, місцевого бюджету Львівської області та місцевого бюджету міста Львова (Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова додаткову плату у сумі 11147,50грн. за скид стічних вод (у міську каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" 112,91 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме приписи статей 32, 34, 36, 105 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
На думку заявника судами не було досліджено, чи внесений відповідач до Переліку підприємств, для яких встановлюється ліміт скиду забруднюючих речовин у міську каналізацію.
Крім того, скаржник зазначає, що 23.06.2005 року згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" у частині 10 статті 24 і частинах 5 та 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" слово "п'ятикратної" в усіх відмідках замінено словом "двократної" у відповідному відмінку, а відтак з 2005 року позивач сплачує двократну, а не п'ятикратну як раніше вартість різниці між фактично спожитою і договірними величинами.
А відтак встановлений пунктом 8.2 Правил норматив плати в частині пункту 8.2.1 використано з розрахунку №4603/36 неправомірно і ніяким чином не відображає виробничої собівартості очищення 1 куб.м. стічних вод з умістом забруднень в межах допустимих концентрацій, суперечить вимогам Інструкції та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Також заявник звертає увагу на Лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
Заявник звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій вказаних змін в законодавстві на підставі якого визначається частка собівартості очищення стічних вод у виробничій собівартості послуг водовідведення, а також загальноприйнятого порядку застосування норм права у випадку колізії, не врахували, внаслідок чого порушили норми процесуального та матеріального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 07.02.2012 року між ЛКП "Львівводоканал" та ТОВ "Шувар" був укладений договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №309520, згідно з пунктами 1, 2 якого позивач здійснює постачання відповідачу питної води та приймає його стічні води.
Пунктом 2.2.7 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках відповідача.
Відповідно до пункту 1.1 договору передбачено поширення на їх відносини (щодо скиду вод відповідачем та приймання їх позивачем) дії Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №292 від 18.09.2002).
Згідно із вимогами пункту 4.4.7 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, відповідачем розроблено Проект ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації, погодження якого здійснено позивачем (23.08.2012 року) та КП "Адміністративно-технічне управління" (13.07.2012 року).
Відповідно до пункту 4.4.5 Правил, Проект ліміту набирає чинності у день погодження і діє до зміни. Пунктом 4.4.2 Правил встановлено, що відповідальність за повноту та об'єктивність Проекту ліміту несе підприємство (що розробило проект).
Судами встановлено, що 29.08.2012 року на підставі Проекту ліміту, позивачем затверджено Ліміт №1758 на скид відповідачем забруднюючих речовин в систему міської каналізації (що набрав чинності з 01.09.2012 року), яким визначено величини допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах ТОВ "Шувар".
Відповідно до вимог пункту 6.2 Правил, дотримання абонентом у стічних водах встановлених допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин визначається в контрольному колодязі на випуску стічних вод.
Сервіси для юристів