Постанова ВГСУ від 22.06.2016 року у справі №908/3386/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 908/3386/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Костенко Т.Ф., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі Господарського суду№ 908/3386/15 Запорізької областіза позовомкомунального підприємства "Водоканал"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група"простягнення 6 320,69 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Рушинець А.О., дов. від 11.01.2016 № 7;відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року комунальне підприємство "Водоканал" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група" (далі - Товариство) 6 320,69 грн. плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію за період з 01.10.2014 по 31.12.2014.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання), Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 29.05.2003 № 167 (далі - Правила приймання м. Запоріжжя) та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція), обґрунтовувало тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.09.2008 № 998 та вимог законодавства України Товариством допущено понаднормативний скид забруднюючих речовин у стічні води, що є підставою для нарахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень. Направлена у відповідності до вимог договору та законодавства України претензія про сплату заборгованості Товариством залишена без задоволення, у зв'язку із чим спірна сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 (суддя Серкіз В.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (колегія суддів: Скакун О.А., Радіонова О.О., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 залишено без змін.

Вказані судові рішення обґрунтовано неможливістю належного обрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень через незатвердження у м. Запоріжжі виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, яка і складає норматив плати за скид понаднормативних забруднень - однієї зі складових частин формули розрахунку додаткової плати.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 і рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення п. 8.3 Правил приймання м. Запоріжжя та п. 2.3 Інструкції, зазначаючи про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо незатвердження у м. Запоріжжі тарифу виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, оскільки він є складовою частиною тарифу на послуги з водовідведення, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 19.04.2013 № 113.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Підприємством (водоканал) та Товариством (абонент) 01.09.2008 було укладено договір № 998 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, за яким водоканал зобов'язався забезпечувати абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику: вул. Чекістів, буд. 23, готель, а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору (далі - Договір);

- Договір укладено з 01.09.2008 по 31.12.2015. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором (розділ 2 Договору);

- Додатком № 1 до Договору визначено показники допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються підприємствами у міську систему каналізування;

- у п. 3.2.8 Договору сторонами визначено, що абонент зобов'язаний виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках, погоджених сторонами у цьому ж пункті, повинна відповідати вимогам Правил приймання, Правил приймання м. Запоріжжя і допустимим концентраціям (Додаток № 1 до Договору). У випадку зміни допустимих концентрацій абонент повідомляє водоканал письмово. При перевищенні складу забруднюючих речовин в стічних водах абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з допустимими концентраціями, абонент вносить плату за скид понаднормативних забруднень водоканалу, у відповідності з "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008, Правилами приймання м. Запоріжжя, Інструкцією;

- порядок розрахунків за порушення умов Договору по водовідведенню передбачено п. 5.2.2 Договору, зокрема, за скид стоків з перевищенням ДК, абонент зобов'язаний сплатити водоканалу на підставі претензій, за скид наднормативних забруднень в систему каналізації м. Запоріжжя, складених у відповідності з Правилами приймання, Правилами приймання м. Запоріжжя та Інструкцією. Сплата за скид стоків, перевищуючих нормативні забруднення, вказані в цьому договорі, здійснюється на підставі претензій та актів відбору проб стічних вод, протоколів якості скиду стічних вод, згідно рахунків, виставлених водоканалом;

- 26.12.2014 представниками Підприємства було проведено відбір проб стічних вод Товариства, за результатами аналізу яких встановлено факт перевищення допустимих концентрацій по СПАР з похибкою ± 0,48 у кількості 2,42 мг/дм3 при допустимій концентрації 0,7 мг/дм3. Складено акт відбору проб стічних вод від 26.12.2014, протокол аналізу стічних вод від 30.12.2014. Про результати дослідження та виявлення перевищення допустимих концентрацій Підприємство повідомило Товариство 29.12.2014 телефонограмою;

- за результатами проведеного аналізу Товариство здійснило Підприємству розрахунок додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Запоріжжя за період з жовтня по грудень 2014 року на суму 6 320,69 грн. та направило претензію від 17.01.2015 № 532 на вказану суму, акт відбору проб стічних вод, протокол аналізу стічних вод, розрахунок додаткової плати та рахунок № 998 від 17.01.2015 на оплату, що підтверджується копіями фіскального чеку поштового відділення від 02.02.2015, опису вкладення у цінний лист від 02.02.2015 та повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.02.2015;

- направлена Підприємством на адресу Товариства претензія про сплату додаткової плати за скид понаднормативних забруднень була залишена останнім без задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За приписами пунктів 6.3, 6.6.2, 9.2 Правил приймання м. Запоріжжя приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації здійснюється відповідно до договору, розробленого водоканалом. Підприємство (користувач послуг, відповідач у справі) зобов'язане не перевищувати встановлені об'єми водовідведення та допустимих концентрації в своїх контрольних точках. При перевищенні рівня змісту забруднюючих речовин в стічних водах відповідача, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами, допустимими концентраціями, підприємства зобов'язані провести оплату за скид понаднормативних забруднень водоканалу.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.