Постанова ВГСУ від 22.04.2015 року у справі №915/1515/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 915/1515/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Р. Бондаря (дов. від 22.09.2014), В. Рижого (дов. від 03.04.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Галеніка" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року у справі № 915/1515/14 за позовом закритого акціонерного товариства "Галеніка" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" про стягнення,

УСТАНОВИВ: У вересні 2014 року закрите акціонерне товариство "Галеніка" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" про стягнення збитків у розмірі 122 640 дол. США, що еквівалентно 1 604 415 грн 11 коп., і пені у розмірі 55 224,50 дол. США, що еквівалентно 722 464 грн 31 коп., з підстав неналежного виконання умов договору від 20 січня 2010 року № 20/01 у частині поставки передплаченого товару - блок радіаторів УР 300.13.000 для комбайна зернозбирального самохідного КЗС1218 у кількості 85 штук.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог та подав заяву про застосування до позовної давності щодо нарахування пені.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2014 року (суддя Ю. Бритавська) у позові відмовлено з мотивів недоведеності збитків та спливу позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року змінені мотиви відмови в частині нарахування пені та рішення залишено без змін.

Закрите акціонерне товариство "Галеніка" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 224, 225, 230-232 Господарського кодексу України, статей 256-258, 549, 611, 612, 762, 793, 795 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 20 січня 2010 року сторони уклали договір № 20/01 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити товар, а відповідач (постачальник) виготовити та поставити товар в асортименті, кількості та за цінами згідно номерних специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору та оформлюються на всі наступні поставки в межах суми договору.

Умовами договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000 на умовах FCA - місто Миколаїв, Україна; відвантаження товару здійснюється партіями у відповідності до заявок покупця; строк поставки протягом 30 днів з моменту надходження 100 відсоткової передплати на розрахунковий рахунок постачальника, згідно дати проставленої в специфікації; датою поставки вважається дата передачі товару перевізнику для доставки покупцю згідно пункту 2.1 договору; ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість пакування, маркування, витрат на оформлення митних документів, сертифікатів походження товару; валюта платежу - долар США; умови оплати: передплата в розмірі 100 відсотків від вартості замовленої продукції здійснюється згідно специфікації на поставку продукції; за згодою сторін умови оплати можуть бути змінені; постачальник за договором несе відповідальність: за порушення строків поставки товару - пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми не поставки (недопоставки) за кожен день прострочення; у разі якщо постачальник не відвантажує товар згідно умов договору (відвантаження товару пізніше узгодженої дати), то покупець має право відмовитися від товару та вимагати повернення раніше сплачених 100 відсотків грошових коштів протягом 5 банківських днів; всі додатки та доповнення до даного договору є невід'ємною його частиною та є дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами (пункти 2.1, 2.2, 2.4, 3.1, 3.3, 3.4, 7.3, 7.4, 12.2 договору).

Специфікацією № 1 визначені асортимент, кількість та ціна товару - блок радіаторів УР 300.13.000 для комбайна зернозбирального самохідного КЗС1218 у кількості 85 штук (далі - товар) на суму 151 300 дол. США.

На виконання умов договору позивачем у період з 21 січня 2010 року по 9 червня 2010 року було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 170 000 дол. США, а 25 березня 2010 року відповідач повернув частину передплачених за поставку товару коштів у розмірі 39 360 дол. США.

Додатковою угодою від 26 червня 2012 року № 1 внесені зміни до пункту 2.4 договору - датою поставки товару є 27 червня 2012 року з урахуванням надходження 100 відсоткової передплати на розрахунковий рахунок постачальника; до пункту 7.4 договору - у разі якщо постачальник не відвантажує товар згідно умов договору (відвантаження товару пізніше узгодженої дати), то постачальник зобов'язується поставити покупцю зернозбиральний комбайн "Лида-1300-03" 2010 р.в. - 1 шт. вартістю 135 000 дол. США в рахунок заборгованості за договором. Відвантаження зернозбирального комбайну "Лида-1300-03" 2010 р.в. покупцю здійснюється після оплати повної вартості комбайна з урахуванням транспортних та накладних витрат постачальника; пункт 2.2 договору виключено.

Станом на 27 червня 2012 року блок радіаторів поставлений не був і, ураховуючи повернення відповідачем 6 липня 2012 року з суми передплачених за товар коштів 8 000 дол. США, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання, просить стягнути суму збитків та пеню за порушення строків поставки товару

Згідно з приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Додатковою угодою від 26 червня 2012 року сторони встановили наслідки не поставки позивачу радіаторів для комбайна зернозбирального самохідного КЗС1218 в кількості 85 штук, а саме обов'язок поставити позивачеві інший товар - один зернозбиральний комбайн "Лида-1300-03" 2010 року випуску вартістю 135 000 дол. США після сплати цієї суми, транспортних і накладних витрат.

За змістом статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У даному випадку сторони погодили зустрічне виконання відповідачем зобов'язання поставити комбайн після виконання позивачем зобов'язання сплатити його вартість, а також транспортні та накладні витрати постачальника.

Ураховуючи, що позивач не сплатив повну вартість комбайну господарські суди дійшли висновку про те, що відповідач мав право зупинити виконання свого обов'язку з його поставки до виконання позивачем свого зобов'язання.

За відсутності підстав господарсько-правової відповідальності відповідача господарські суди правомірно відмовили в позові в частині стягнення суми збитків.

Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про помилкове застосування господарським судом до спірних правовідносин позовної давності в частині стягнення пені, оскільки за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи і у разі коли право особи не порушено, суд має відмовити в позові з підстав його необґрунтованості.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року у справі № 915/1515/14 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Галеніка" без задоволення.