ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року Справа № 905/152/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,
розглянувши касаційну скаргу благодійного фонду "Милість", м. Донецьк,
на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2014
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014
зі справи № 905/152/14
за позовом Донецького обласного управління Української Християнської Євангельської Церкви (далі - Церква), м. Донецьк,
до благодійного фонду "Милість" (далі - Фонд), м. Донецьк,
про примусове виселення з незаконно займаного нежитлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Церква звернулася до господарського суду Донецької області з позовом про примусове виселення Фонду з незаконно займаних ним нежитлових приміщень.
Фонд, у свою чергу, подав зустрічний позов про визнання договору позички від 15.03.2011 № 7, укладеного ним з Церквою, дійсним.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.02.2014 (суддя Бокова Ю.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 (колегія суддів у складі: Колядко Т.М. - головуючий суддя, судді Ломовцева Н.В., Скакун О.А.), зустрічну позовну заяву Фонду повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через неподання доказів: сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фонд просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального права, а справу повернути на розгляд до місцевого суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники учасників у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Статтею 60 ГПК України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з пунктами 2 та 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
При цьому праву Товариства на подання зустрічного позову відповідає його обов'язок дотримуватись встановленої для цього процедури.
За таких обставин попередні судові інстанції, встановивши недотримання Товариством вимог чинного законодавства щодо подання доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплати судового збору, діючи з дотриманням приписів пунктів 4, 6 частини першої статі 63 ГПК України, дійшли правомірного висновку щодо необхідності повернення названої зустрічної позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів