Постанова ВГСУ від 22.03.2017 року у справі №916/940/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 916/940/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівСтратієнко Л.В. (доповідач) Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Максименко Ю.Ф. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 13 червня 2016 року Одеського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2016 рокуу справі№ 916/940/16за позовоммалого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"доВійськової частини А 2171про стягнення 45 960,49 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 45 960,49 грн, з яких 33 745,77 грн - інфляційні втрати, 2 837,48 грн - 3 % річних, 9 377,24 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2016 (суддя - Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (головуючий - Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Лисенко В.А.), позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А 2171 на користь малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 28 718, 76 грн інфляційних втрат, 2 837,48 грн 3% річних, 2 000,00 грн пені та судовий збір.

В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині часткового задоволення позовних вимог в частині інфляційних втрат за період до 29.02.2016 та в частині пені за період з 01.03.2015 до 29.02.2016 та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 21.05.2007 між ВЧ А2171 (замовник) та МПП "Фірма "Альфа-М" (виконавець) було укладено договір № 284 на виконання технічного обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Парус" та ВЗ "Весна", згідно з яким замовник передає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати технічне обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Парус" та ВЗ "Весна".

Відповідно до п. 3.1. договору сума, на яку укладений цей договір, за кошторисом 284/5 на 2007 рік становить 12 762,67 грн.

Додатковою угодою № 5 від 06.11.2007 до договору № 284 від 21.05.2007 строк дії договору був продовжений на 2008 рік. Також сторонами визначено, що технічне обслуговування виконується за кошторисом 284/6 на суму 12 762,67 грн, сума договору збільшується на 12 762,67 грн.

МПП "Фірма "Альфа-М" свої зобов'язання за договором № 284 на загальну суму 25 525,34 грн виконало, що підтверджується актами виконаного технічного обслуговування № 1/11 від 06.11.2007, № 1/11 від 10.11.2008.

30.07.2010 позивач направив на адресу відповідача претензію № 11/7, в якій просив сплатити 50 897,20 грн в рахунок погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, пені та збитків від неодержаного доходу.

У відповіді від 10.09.2010 на претензію відповідач зазначив, що немає можливості сплатити заборгованість у зв'язку з відсутністю фінансування.

10.09.2010 між ВЧ А2171 (сторона 1) та МПП "Фірма "Альфа-М" (сторона 2) було укладено договір № 284-1, згідно з яким сторона 1 зобов'язувалася сплатити заборгованість стороні 2, визнану у відповіді № 1288 від 10.09.2010 на претензію № 11/7 від 30.07.2010 в сумі 35 651,21 грн за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку в/ч А2171, в терміни та на умовах, визначених цим договором.

Сторона 1 самостійно, без пред'явлення рахунку від сторони 2, перераховує на поточний рахунок стороні 2 суму боргу, вказану в п. 1.1, не пізніше 31.03.2011 з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010 до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100% та з урахуванням 3% річних за період з 30.06.2010 до дня перерахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Сторона 2 відмовляється від примусового стягнення боргу зі сторони 1 з дня набрання чинності згідно з п. 7.1. цього договору та до 31.03.2011 (п. 3.1. договору).

При порушенні строків платежів сторона 1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно зі ст. 534, 549 та ч. 3 ст. 611 ЦК України (п. 4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та засвідчення підписів печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

З моменту набрання чинності зобов'язань за цим договором припиняються (втрачають чинність) зобов'язання сторін, які виникли за актом виконаного технічного обслуговування № 1/11 від 06.11.2007 до договору № 284 від 21.05.2007 та за актом № 1/11 від 10.11.2008 до додаткової угоди № 5 від 06.11.2007 до цього договору за кошторисами, відповідно № 284/5 та № 284/6, згідно з ч. 2 ст.604 ЦК України (п. п. 7.1, 7.2 договору).

В порушення взятих на себе зобов'язань, ВЧ А 2171, у визначений договором № 284-1 від 10.09.2010 строк, заборгованість не сплатила, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Одеської області, рішенням якого від 14.07.2014 у справі № 916/1266/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014, стягнуто з ВЧ А2171 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 35 651, 21 грн основного боргу, 1 620, 23 інфляційних витрати, 3 211, 54 грн 3% річних та судові витрати.

У зв'язку із неналежним виконання своїх зобов'язань відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача 33 745,77 грн інфляційих втрати, 2 837,48 грн 3 % річних, 9 377,24 грн пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.