Постанова ВГСУ від 22.03.2017 року у справі №915/624/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 915/624/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Миколаївської області 23.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду 10.01.2017у справі Господарського суду№ 915/624/15 Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"просолідарне стягнення заборгованості

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Виштикалюк В.В.;- відповідачів 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

09.04.2015 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" про стягнення солідарно заборгованості за кредитом у розмірі 40000000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2317777,77 грн., пені у розмірі 72730,37 грн., 3% річних у розмірі 3066,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 43342,22 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2015 у справі № 915/624/15 (суддя Ржепецький В.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (колегія суддів у складі: Головей В.М. - головуючий суддя, судді Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.), позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 1094140/КБ від 29.05.2013 в загальному розмірі 42435878,71 грн., у тому числі 40000000,00 грн. - сума боргу за кредитом, 2317777,77 грн. - сума заборгованості по процентам, 71734,06 грн. - пеня за прострочення зобов'язань за процентами, 3024,66 грн. - 3 % річних, 43342,22 грн. інфляційних втрат. В іншій частині у позові відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 915/624/15, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для солідарного стягнення із відповідачів визначених позивачем заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 29.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 1094140/КБ.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення.

Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту.

З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач 04.07.2013 та 19.09.2013 надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" кредит у розмірі 40000000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № 1094140/КБ від 04.07.2013 та платіжним дорученням № 1094140/КБ від 19.09.2013 (т. 1 а. с. 37-38).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

29.05.2013, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 1094140/КБ, між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" було укладено договір поруки № 1.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 3.3.8 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути наявну заборгованість за кредитною лінією та сплатити відсотки, можливі штрафні санкції у випадках, встановлених цим договором, в тому числі якщо банк використає своє право пред'явити вимогу позичальнику щодо дострокового виконання зобов'язань за договором.

Банк має право вимагати від позичальника негайного дострокового повернення кредитних коштів, відсотків, інших платежів та можливої неустойки (штрафів, пені) за цим договором та/або припинити видачу чергового траншу, у разі наявності простроченої заборгованості по основному боргу, за нарахованими відсотками, передбаченими цим договором, невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 2.8.1 кредитного договору).