ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Справа № 911/1981/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
за участю представників:
прокурора - Жук І.К.,
Міністерства енергетики та вугільної промисловості - не з'явився,
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - не з'явився,
КП "Управління житлово-комунального господарства" - не з'явився,
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017
та на ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016
за скаргою Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та зобов'язати вчинити дії
у справі № 911/1981/13
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
про стягнення 5 830 522,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2014 позов задоволено повністю. Стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 133 038,47 грн. боргу, 420 610,63 грн. пені, 33 445,06 грн. штрафу, 41 098,01 грн. інфляційних втрат, 202 329,84 грн. 3% річних. Стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" в дохід Державного бюджету України 68 820,00 грн. судового збору.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 господарський суд видав відповідні накази від 25.02.2014.
24.10.2016 від боржника надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - ДВС), в якій скаржник просив визнати бездіяльність ДВС незаконною та протиправною; зобов'язати ДВС надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусового стягнутих з рахунків підприємства згідно з судовим наказом № 911/1981/13 від 25.02.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2016 (суддя Мальована Л.Я.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. - головуючий, судді Тищенко А.І., Корсакова Г.В.), скаргу на бездіяльність ДВС відхилено. Відхиляючи скаргу боржника на бездіяльність ДВС, господарські суди виходили з того, що боржником не доведено порушення ДВС вимог Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання наказу господарського суду у даній справі.
У касаційній скарзі КП "Управління житлово-комунального господарства" просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на бездіяльність органу ДВС. За ствердженням касатора господарськими судами порушено ст. 40 Конституції України, ст.ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян", ст.ст. 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 7, 13 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 5 Закону України "Про інформацію". Зокрема, касатор зазначає, що, оскільки органом ДВС не надано доказів здійснення розподілу стягнутих з відповідача сум та в порушення ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на час надсилання запитів до ДВС) не розглянуто заяви/клопотання боржника щодо надання роз'яснення про розподіл коштів, примусового стягнутих з рахунку підприємства згідно з судовим наказом, має місце протиправна бездіяльність органу виконавчої служби.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Сервіси для юристів