ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Справа № 38/349
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.за участю представників: позивачаКулик О.А. (дов. від 27.12.2016 №265/16)відповідачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017у справі№38/349 Господарського суду Донецької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Макіївтепломережа" простягнення 50548674,98 грн. боргу за поставлений природний газ, 3946909,00 грн. пені, 793988,08 грн. - 3% річних, 1203224,12 грн. інфляційних
ВСТАНОВИВ:
05.10.2016 Дочірня компанія "Газ України" "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Донецької області із заявою №31/13-3524 від 27.09.2016 про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №38/349 від 27.02.2012 та видачу його дубліката.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.10.2016 (суддя Шилова О.М.) відмовлено Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у поновленні строку для пред'явлення наказу Господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012 до виконання та у видачі дублікату такого наказу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017 (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Колядко Т.М.), ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.10.2016 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №38/349 від 27.02.2012 суди виходили з того, що Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" обрано неналежний спосіб захисту свого майнового інтересу, адже строк, встановлений для пред'явлення такого судового наказу не пропущено, а наказ підлягає реальному виконанню.
Щодо видачі дубліката наказу №38/349 від 27.02.2012 суди попередніх інстанцій вказали про те, що немає підтверджуючих доказів втрати такого наказу відповідно до ч. 3 ст. 120, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а заяву про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу його дубліката задовольнити.
В своїй скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 42, 43, 116, 120 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 22.03.2017 представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу з огляду на наступне.
Як встановлено судами, рішенням Господарського суду Донецької області від 13.02.2012 у справі №38/349 позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" задоволено повністю: стягнуто з Комунального підприємства „Макіївтепломережа" 50548674,98 грн. боргу за поставлений природний газ, 3946909,00 грн. пені, 793988,08 грн. - 3% річних, 1203224,12 грн. інфляційних, а також 56460,00 грн. судового збору.
На виконання вищевказаного рішення було видано наказ від 27.02.2012 про стягнення пені у розмірі 3946909,00 грн., 3% річних у розмірі 793988,08 грн., інфляційних у розмірі 1203224,12 грн., судового збору у розмірі 56460,00 грн.
07.05.2012 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" із зазначеним наказом звернулася до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
В подальшому, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" неодноразово зверталась до Начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявами: від 15.10.2012 №31/10-6094, від 08.05.2014 №31/10-2844, від 27.05.2016 №31/13-2022, в яких просила повідомити про хід проведення виконавчих дій з виконання наказу.
З пояснень позивача вбачається, що лише, 01.09.2016 з довідки Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №1564/02.2-34/4-16Б Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" дізналась про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №38/349, виданого 27.02.2012 про стягнення з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" боргу в сумі 6000581,20 грн. 07.11.2014 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з проведенням на території Донецької області активної фази антитерористичної операції та неможливості проведення подальших виконавчих дій. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа було направлено на адресу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Оскільки на теперішній час вищезазначені документи стягувачем отримано не було, та враховуючи складну ситуацію, яка склалася на території проведення активної фази АТО (у м. Донецьку), наказ Господарського суду Донецької області №38/349, виданий 27.02.2012 необхідно вважати втраченим.
Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення Дочірньої компанії "Газ України" "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Донецької області №38/349, виданого 27.02.2012, та видачу його дубліката.
Перевіривши доводи скаржника, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (статті 116 цього Кодексу).
За приписами статті 119 Кодексу у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.
Статтею 120 Кодексу унормовано, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
З аналізу вказаних норм вбачається, що стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен звернутися до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання в порядку, передбаченому статті 119 Господарського процесуального кодексу України, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу.
Так, відмовляючи у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №38/349 від 27.02.2012 суди попередніх інстанцій вказували про те, що такий строк стягувачем не пропущено, а в частині видачі дубліката наказу №38/349 від 27.02.2012 про те, що немає підтверджуючих доказів того, що такий наказу дійсно втрачений.
Сервіси для юристів