ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2016 року Справа № 915/36/15 Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч" на постановувід 29.09.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Миколаївської області № 915/36/15за позовом Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до- Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області - Товариства з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство"провизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки,за участю представників: Генпрокуратури - позивача - Суходольський С.М. не з'явилисьвідповідача 1 - відповідача 2 - третьої особи -не з'явились Смоляк О.А. не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2015 у справі №915/36/15 (суддя Мавродієва М.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-позивач) до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі-відповідач-1) та Товариства з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч" (далі-відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" (далі-третя особа), про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008; визнання недійсним договору оренди землі від 16.01.2008, укладеного між Березанською районною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Облсортнасіннєовоч", який зареєстрований 17.01.2008 у Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040800700004; витребування у Товариства з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч" на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із постійним користуванням ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельної ділянки площею 0,96га, вартістю 1049939,00грн, кадастровий №4820982200:09:000:0364, розташованої за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою Заступника прокурора Миколаївської області, постановою від 29.09.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував, прийнявши нове рішення, яким визнав незаконним та скасував розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008; визнав недійсним договір оренди землі від 16.01.2008, укладений між Березанською районною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Облсортнасіннєовоч", зареєстрований 17.01.2008 у Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040800700004; витребував у Товариства з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч" на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із постійним користуванням ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельну ділянку площею 0,96га, вартістю 1049939,00грн, кадастровий №4820982200:09:000:0364, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Товариство з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить її скасувати, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. ст. 21, 261, 267 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 122, ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відносно вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження скаржник вважає, що, скасовуючи рішення у справі та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд, в порушення зазначених вище законодавчих приписів, рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 та правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 №21-405а14, не врахував, що оскаржуване розпорядження вичерпало свою дію виконанням, а отже не впливає на виникнення чи припинення у осіб будь-яких прав та обов'язків. Також, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, скаржник також вказує, що визнання незаконним та скасування розпорядження з підстав недотримання органом публічної влади законодавчо встановленої процедури, не повинно нести будь-які негативні наслідки для відповідача-2. Щодо вимог про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки, скаржник вважає, що апеляційний господарський суд безпідставно не застосував до таких вимог позовну давність, оскільки як прокуратура, так і облдержадміністрація могли своєчасно дізнатись про вчинення відповідачами спірного правочину, укладеного на виконання оспорюваного ними розпорядження Березанської РДА.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 за клопотанням скаржника розгляд касаційної скарги відкладено на 22.03.2016 на 10 год. 30 хв.
21.03.2016 скаржником подані додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.
22.03.2016 скаржником подано клопотання про відкладення розгляду його скарги з посиланням на необхідність участі в судовому засіданні представника Березанської РДА, однак з огляду на обмеження місячним терміном строку розгляду касаційної скарги, який спливає 24.03.2016, а також те, що ухвалами Вищого господарського суду України від 24.02.2016 та від 15.03.2016 явка повноважних представників сторін не визнавалась обов'язковою і сторони були попереджені, що їх неявка не перешкоджає розглядові касаційної скарги, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи не скористались своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях касаційної інстанції 15.03.2016 та 22.03.2016, про дати і час яких були належним чином повідомлені ухвалами Вищого господарського суду України від 24.02.2016 та від 15.03.2016.
У відзиві на касаційну скаргу Прокуратура Миколаївської області заперечує проти її задоволення.
Заслухавши пояснення присутніх у відкритих судових засіданнях представників відповідача-2 та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №62 від 16.01.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "Облсортнасіннєовоч", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Облсортнасіннєовоч", в довгострокову оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку "Ніка-2/1" за рахунок земель ДП "Очаківське лісомисливське господарство" в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; надано ВАТ "Облсортнасіннєовоч" земельну ділянку площею 0,96га, в т.ч.: 0,16га - ліси та інші лісовкриті площі, 0,80га - відкриті заболочені землі (болота), для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку "Ніка-2/1" в довгострокову оренду терміном на 49 років за рахунок земель ДП "Очаківське лісомисливське господарство" в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; запропоновано землевпорядній організації встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки у відповідності з проектом землеустрою; рекомендовано ВАТ "Облсортнасіннєовоч" укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства та перерахувати втрати лісогосподарського виробництва у сумі 19173,40грн на відповідні розрахункові рахунки місцевого, районного та обласного бюджетів.
Відповідно до зазначеного розпорядження 16.01.2008 між Березанською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ВАТ "Облсортнасіннєовоч" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку земель змішаного використання для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку "Ніка-2/1" із земель Очаківського Державного лісомисливського господарства за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (п.1 договору); в оренду передається земельна ділянка площею 0,96га із земель запасу кадастровий номер ділянки - 4820983900:09:000:0364 (п.2 договору); земельна ділянка надається в оренду на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору, що становить строк дії договору (п.6 договору).
Вказаний договір зареєстрований у Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 17.01.2008 за №040800700004.
На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки б/н та б/д.
Посилаючись на те, що проведеною прокуратурою району перевіркою виявлено порушення вимог земельного законодавства при наданні в користування земельної ділянки державної форми власності, визначеної умовами договору оренди від 16.01.2008, оскільки повноваження щодо розпорядження спірною ділянкою на момент її передачі мала Миколаївська облдержадміністрація, а не Березанська райдержадміністрація, проект землеустрою щодо відведення ВАТ "Облсортнасіннєовоч" спірної земельної ділянки не отримав позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, Прокуратура Березанського району Миколаївської області звернулась до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008, визнання недійсним договору оренди землі від 16.01.2008 та витребування у ТДВ "Облсортнасіннєовоч" на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки.
Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки всі пункти розпорядження №62 від 16.01.2008 були виконані, тобто сам акт ненормативного характеру вичерпав свою дію внаслідок його виконання, скасування такого акту не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі укладання договору оренди має вирішуватися за нормами цивільного законодавства шляхом оскарження правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим, зазначивши, що обраний Прокурором Березанського району Миколаївської області спосіб захисту порушених прав шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008 не забезпечує його реального захисту, дійшов висновку про безпідставність заявленого позову в цій частині. Щодо решти позовних вимог, суд першої інстанції на підставі правового аналізу законодавчих приписів, які визначали компетентний орган розпорядження спірною земельною ділянкою на час її надання у користування, встановив, що, приймаючи розпорядження №62 від 16.01.2008 та укладаючи на його підставі договір оренди землі від 16.01.2008, Березанська районна державна адміністрація діяла з перевищенням наданих їй повноважень, чим та порушила приписи п.4 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України. Поряд з цим, зазначивши, що позивач, в силу наданої йому Законом України "Про місцеві державні адміністрації" компетенції та повноважень, мав бути обізнаний щодо існування розпорядження №62 від 16.01.2008 Березанської районної державної адміністрації та укладеного на його виконання договору оренди землі від 16.01.2008 і в разі, якщо вважав свої права порушеними, мав можливість оскаржити договір до суду у межах позовної давності, місцевий господарський суд відмовив у позові за наслідками спливу позовної давності, про застосування якої відповідачем-2 заявлено відповідне клопотання.
Апеляційний господарський суд, не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції та задовольняючи позов, зазначив про безпідставність доводів місцевого господарського суду відносно неефективності обраного прокуратурою способу захисту порушених прав в частині оскарження спірного розпорядження, оскільки в межах даної справи оскаржується не лише акт ненормативного характеру, а й правовстановлюючий документ, укладений на виконання зазначеного акту. Разом з тим, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що, приймаючи розпорядження №62 від 16.01.2008 та укладаючи на його підставі договір оренди землі від 16.01.2008, Березанська районна державна адміністрація діяла з перевищенням наданих їх Лісовим кодексом України повноважень, чим порушила не тільки приписи п.4 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України, а і норми ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки надала в користування земельну ділянку, повноваження з розпорядження якою належали Миколаївській обласній державній адміністрації. Водночас, суд апеляційної інстанції відхилив висновки суду першої інстанції про необхідність застосування до вирішення спору рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства", оскільки, за оцінкою апеляційного господарського суду, звернення Прокурора Березанського району Миколаївської області до суду із позовом на захист інтересів держави спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стосовно розпорядження землями, що належать державі, відтак апеляційний суд встановив наявність справедливої рівноваги між інтересами усієї держави та інтересами однієї юридичної особи, внаслідок позбавлення останньої права, набутого за незаконним рішенням та договором. Доводи відповідача-2 про пропуск прокурором позовної давності на звернення до суду з цим позовом відхилені господарським судом апеляційної інстанції, оскільки щодо вимог про визнання незаконним та скасування спірного розпорядження позовну давність не пропущено на підставі Закону України від 20.12.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", а відносно решти вимог суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про відмову в їх задоволенні за наслідками спливу позовної давності, посилаючись на те, що позивачем у даній справі є Миколаївська обласна державна адміністрація, яка дізналася про порушене право лише після звернення Прокурора Березанського району Миколаївської області з даним позовом до суду.
Втім, такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасним, тобто, такими, що стали наслідком порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно із частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня, в судовому порядку.
За правовою позицією, що викладена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14, у разі прийняття компетентним органом (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення вказаного органу, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Тобто самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.
Втім, місцевий господарський суд, відмовляючи в позові в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008 саме з тих підстав, що обраний прокурором спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, зазначеного вище не врахував, адже предметом позову у даній справі є не тільки розпорядження органу виконавчої влади про передачу землі в оренду, а і договір оренди землі, укладений на його виконання, про що правомірно зазначено судом апеляційної інстанції.
Сервіси для юристів