ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2016 року Справа № 908/5029/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКовтонюк Л.В., Чернова Є.В.,за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача-не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група"на рішення та постанову господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016у справі№908/5029/15за позовомПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група"доПАТ "Українська страхова компанія "АСКА"про стягнення 40737,56 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 (суддя Алейнікова Т.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (судді: Агапов О.Л., Склярук О.І., Малашкевич С.А.), в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю порушення відповідачем права позивача на відшкодування шкоди в порядку регресу.
ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.993,1166,1191 ЦК України, п.36.3 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст.ст.33,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що у постанові Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02.07.2014 по справі №641/6535/14-п, якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності була допущена технічна описка шляхом зазначення невірного державного номеру вантажного автомобіля "Сканія" (НОМЕР_2) замість вірного НОМЕР_1, тому, за наявності двох доказів (копії вказаної постанови та розгорнутої довідки ДАІ №9401648), які мають незначні розбіжності між собою (відрізняється лише остання літера номерного знака автомобіля "Сканія"), суди не здійснили запиту до Комінтернівського районного суду м.Харкова щодо витребування матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_4, які б надали можливість достеменно встановити всі обставини даної господарської справи. Крім того, позивач, з огляду на долучені до скарги витяги з Централізованої бази даних МТСБУ, наголошує на тому, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Сканія" державний реєстраційний НОМЕР_1 (тягача) та причепа "WIELTON" до нього (державний реєстраційний НОМЕР_5), які на час вчинення ДТП перебували у з'єднанні між собою, була застрахована у ПАТ "УАСК "АСКА" окремо (згідно полісів АІ0358544 та АІ0358572 відповідно), у зв'язку з чим, позивач в обґрунтування позовних вимог послався на поліс щодо тягача, як того вимагає закон. На думку заявника, судами залишено поза увагою той факт, що при складанні договору страхування №28-0101-01/4217 від 13.09.2013 було допущено технічну описку в реєстраційному номері транспортного засобу NISSAN шляхом зазначення НОМЕР_3 замість правильного НОМЕР_4, яка була виправлена додатковим договором №1 від 16.09.2013 до договору страхування, а також в матеріалах справи містяться копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, акта огляду, рахунку, заяви про настання страхового випадку, страхового акту та первинної довідки ДАІ від 19.06.2014, за результатами оцінки яких в сукупності пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль NISSAN може бути ідентифікований за номером кузова/шасі (VIN-коду) - НОМЕР_6.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд господарського суду до Запорізької області з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
13.09.2013р. між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "УниКредит Лізинг" був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0101-01/4217, предметом якого є страхування транспортного засобу "Ніссан" державний реєстраційний НОМЕР_3.
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9401648, складеної ВДАІ м.Харкова, ДТП сталася 19.06.2014 року у м. Харкові (а не 19.07.2014р., як помилково вказує позивач) о 18-00 год., винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_4, який керував вантажним автомобілем SKANIA, номерний знак НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПАТ "УАСК АСКА" згідно з полісом АІ0358572 (а.с.17-18).
Відповідно до постанови Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02.07.2014р. ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Районним судом встановлено, що ОСОБА_4 при скоєнні ДТП, керував автомобілем Сканія д.н. НОМЕР_2, в той час як відповідачем застрахована відповідальність водія автомобіля "Сканія" з номерним знаком НОМЕР_1.
Таким чином, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Сканія" з номерним знаком, вказаним у зазначеній вище постанові районного суду, застрахована не була.
Апелянт наполягає на технічній помилці при виготовленні тексту постанови районного суду, але даними про те, що допущена описка у встановленому законодавством порядку виправлена, господарський суд не володіє.
Крім того, в основу позовних вимог покладено поліс страхування АІ0358544 (а.с.31), в той час як відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.17-18) цивільно-правова відповідальність винного водія була застрахована відповідачем у справі, що підтверджується іншим полісом - АІ0358572, який позивачем взагалі не наданий. В матеріалах справи поліс цієї серії та номеру відсутній, умови страхування за цим полісом невідомі, як і строк його дії.
Окрім того, згідно довідки та постанови суду іншим учасником ДТП був водій автомобіля NISSAN з номерним знаком НОМЕР_4, в той час як згідно з договором добровільного страхування №28-0101-01/4217 від 13.09.2013 позивачем був застрахований автомобіль NISSAN з номерним знаком НОМЕР_3.
Відповідно до акту огляду (а.с.21) та калькуляції ремонту СТО - ТОВ "Атлант-М на Гагаріна", м. Харків (а.с.23) пошкодження отримав автомобіль NISSAN з номерним знаком НОМЕР_4, в той час як позивачем застрахований автомобіль з номерним знаком НОМЕР_3.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які надають право позивачу звертатись до відповідача в порядку, передбаченому ст.993 ЦК України.
Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно приписів ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У даному спорі між сторонами як двома страховиками виникли регресні страхові правовідносини.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до п.п.7,8 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції.
В основу оскаржуваної постанови покладено досить суперечливий висновок про те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Сканія" з номерним знаком НОМЕР_2, вказаним у постанові Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02.07.2014р., не була застрахована відповідачем, а іншим учасником ДТП був водій автомобіля NISSAN з номерним знаком НОМЕР_4, в той час як згідно з договором добровільного страхування №28-0101-01/4217 від 13.09.2013 позивачем був застрахований автомобіль NISSAN з номерним знаком НОМЕР_3, тому позивач не надав належних доказів страхування ним транспортного засобу, який отримав пошкодження внаслідок ДТП, що сталася в м.Харкові 19.06.2014р. о 18 год. 00 хв.
Адже, суди попередніх інстанцій помилково не врахували поширення на спірні правовідносини положень п.36.3 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно яких якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
В порушення приписів ст.ст.43,84,101,105 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили тих істотних обставин, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Сканія" державний реєстраційний НОМЕР_1 (тягача) та причепа "WIELTON" до нього (державний реєстраційний НОМЕР_5), які на час вчинення ДТП перебували у з'єднанні між собою, була застрахована у ПАТ "УАСК "АСКА" окремо (згідно полісів АІ0358544 та АІ0358572 відповідно).
Судами також залишено поза увагою той факт, що при укладанні договору страхування №28-0101-01/4217 від 13.09.2013 позивачем було допущено технічну описку в реєстраційному номері транспортного засобу NISSAN шляхом зазначення НОМЕР_3 замість правильного НОМЕР_4, яка була виправлена додатковим договором №1 від 16.09.2013 до договору страхування, тобто ще до настання ДТП. а також в матеріалах справи містяться копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, акта огляду, рахунку, заяви про настання страхового випадку, страхового акту та первинної довідки ДАІ від 19.06.2014, за результатами оцінки яких в сукупності пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль NISSAN може бути ідентифікований за номером кузова/шасі (VIN-коду) - НОМЕР_6.
Відтак, судами не спростовано доводів позивача про те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Сканія" державний реєстраційний НОМЕР_1 (тягача) була застрахована у ПАТ "УАСК "АСКА" саме згідно полісу АІ 0358544, правильного покладеного в обґрунтування позовних вимог в силу приписів п.36.3 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в зв'язку з чим, згідно зі ст.993 ЦК України відшкодовувати шкоду в порядку регресу має відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності власника тягача.
Сервіси для юристів