ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2016 року Справа № 904/1659/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАКВАТОРІЯ"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015у справі№ 904/1659/15Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до про- Петриківської районної державної адміністрації - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАКВАТОРІЯ" визнання недійсним розпорядження № 653-р-08 від 22.12.2008; визнання недійсним договору оренди землі площею 2,1 га, укладеного 20.04.2010; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 2,1 га та зобов'язання повернути земельну ділянку,
за участю представників: прокуратури Романов Р.О. посвід. №014714позивача не з'явився (про час і місце судового засідання повідомлений належно)відповідачів - не з'явився (про час і місце судового засідання повідомлений належно) - Сіцькова О.В.пред. дов. від 25.06.2015
ВСТАНОВИВ:
02.03.2015 Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації з позовом до Петриківської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" про визнання недійсним розпорядження Петриківської районної державної адміністрації № 653-р-08 від 22.12.2008 "Про надання земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди землі загальною площею 2,1 га, вартістю 3817401 грн, розташованої на території Іванівської сільської ради Петриківського району за межами населеного пункту, кадастровий номер 1223781400:03:004:0056, який укладений 20.04.2010 між Петриківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" та зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.05.2010 за №040101280183; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 2,1 га (кадастровий номер: 1223781400:03:004:0056), укладеного між Петриківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія", зареєстрованого 27.05.2010 у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК №040101280183; та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" повернути земельну ділянку загальною площею 2,1 га вартістю 3817401 грн, яка знаходиться на території Іванівської сільської ради Петриківського району за межами населеного пункту, кадастровий номер: 1223781400:03:004:0056 у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акта приймання-передачі землі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки, натомість, розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого за приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України від імені держави розпоряджатись землями рекреації державної форми власності, тобто бути орендодавцем у даних правовідносинах, не приймалось, що є порушенням статей 116, 124 Земельного кодексу України, частини четвертої статті 4, частини другої статті 16 Закону України "Про оренду землі"; надання Петриківською районною державною адміністрацією спірної земельної ділянки рекреаційного призначення державної форми власності здійснено за межами власної компетенції та з перевищенням наданих їй повноважень, що призвело до порушення прав держави як власника землі в особі Дніпропетровської облдержадміністрації,.
Відповідачі не виклали своєї позиції щодо заявленого позову в суді першої інстанції, в зв'язку з чим справа розглядалася за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 (суддя Панна С.П.) позов задоволено у повному обсязі; визнано недійсним розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № 653-р-08 від 22.12.2008 "Про надання земельної ділянки в оренду"; визнано недійсним договір оренди землі загальною площею 2,1 га, вартістю 3817401 грн, розташованої на території Іванівської сільської ради Петриківського району за межами населеного пункту, кадастровий номер 1223781400:03:004:0056, який укладений 20.04.2010 між Петриківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" та зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.05.2010 за №040101280183; скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 2,1 га (кадастровий номер: 1223781400:03:004:0056), укладеного між Петриківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія", зареєстрованого 27.05.2010 у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК №040101280183; та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" повернути земельну ділянку загальною площею 2,1 га вартістю 3817401 грн, яка знаходиться на території Іванівської сільської ради Петриківського району за межами населеного пункту, кадастровий номер: 1223781400:03:004:0056 у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акта приймання-передачі землі; стягнуто з відповідача судовий збір.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (судді: Іванов О.Г.- головуючий, Величко Н.Л., Подобєд І.М.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне та обґрунтоване.
Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, прийняті у справі і припинити провадження у справі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки при винесенні рішень суди вийшли за межі власної компетенції, встановленої статтею 12 Господарського процесуального кодексу України та порушили норми статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи; суди не врахували, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спірний договір оренди є адміністративним договором, укладеним з суб'єктом владних повноважень на підставі розпорядження, яке містить вказівку укласти цей договір; також суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності без клопотання щодо її поновлення; натомість, відповідач в суді апеляційної інстанції просив застосувати позовну давність до позовних вимог.
Позивач та відповідач не скористалися правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників, відзив на касаційну скаргу не надіслали.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія", присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 22.12.2008 № 653-р-08 "Про надання земельної ділянки в оренду" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право оренди на земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія", а 20.04.2010 Петриківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,1 га під будинками для відпочинку для рекреаційного використання на підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 22.12.2008 за № 653-р-08, що розташована на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту. Вказаний договір зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК 27.05.2010 за № 040101280183. Відповідно до пункту 8 договору договір укладено на 49 років.
За пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1 га, в тому числі 2,1 га під будинками для відпочинку; на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі, баня, їдальня, свердловина, ґанок, які належать ТОВ "Дніпроакваторія" за змістом технічного паспорту від 20.06.2005. Будівлі знаходяться в задовільному стані (пункт 3 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68460,00 грн (пункт 7 договору).
Згідно з пунктом 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування бази відпочинку; пунктом 16 договору та згідно висновком Відділу земельних ресурсів у Петриківському районі від 18.06.2008 визначено, що земельна ділянка передається для рекреаційного використання (шифр 86 Ф 6 ЗЕМ граф. 57).
Відповідно до довідки відділу Держземагенства у Петриківському районі від 26.02.2015 спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Петриківська районна державна адміністрація діяла за межами власної компетенції та перевищила надані їй повноваження, надавши в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроакваторія" земельну ділянку рекреаційного призначення державної форми власності, що призвело до порушення права Держави в особі Дніпропетровської облдержадміністрації, як власника землі, що є підставою для визнання недійсним укладеного сторонами договору та розпорядження райдержадміністрації.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та спростував доводи апеляційної скарги щодо підвідомчості спору адміністративному судочинству, а також доводи щодо спливу позовної давності для звернення з позовом.
Колегія суддів погоджується з судовими рішеннями з огляду на таке.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої та другої якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Водночас за змістом статті 80 Земельного кодексу України держава є суб'єктом права власності на землі державної власності, реалізуючи це право через відповідні органи державної влади; за частиною першої статті 167, статтею 170 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи і здійснюючи цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Сервіси для юристів