Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №927/788/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 927/788/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2016у справі№927/788/16 Господарського суду Чернігівської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд"до1) Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України 2) Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ"провизнання недійсними результатів електронних торгівУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Пекар А.О. (представник за дов. від 14.11.2016);

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: не з'явилися;

від відповідача-3: Маслак М.С. (представник за дов. від 19.01.2017);

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівського області з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства Юстиції України (далі - відповідач-1), Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" (далі - відповідач-3) про визнання недійсними результатів проведених 10.12.2015р. прилюдних електронних торгів (ДП "СЕТАМ"), що оформлені протоколом №133499, на яких було продано за лотом №110096 належне позивачу нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, 63 (будівля тех.майстерні з адміністративними приміщеннями), за ціною 998 417,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення оскаржуваних електронних торгів мали місце технічні перешкоди (тимчасова відсутність доступу до мережі Інтернет), які зумовили завершення торгів раніше, ніж це передбачено абзацом 2 пункту 2 розділу 5 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014р. №656/5. Оскільки учасники електронних торгів не мали змоги зробити цінову пропозицію з 18:16 до 18:35 годин, позивач вважав, що результати торгів могли бути інакшими і позивач міг отримати вищу ціну за майно, що було предметом торгів.

Рішенням Господарського суду Чернігівського області від 22.09.2016р. у справі №927/788/16 позов задоволено повністю. Суд визнав, що передчасне завершення електронних торгів одразу ж після пропозиції відповідача-3 о 18:15:58 внаслідок технічних несправностей зумовило автоматичне визначення переможця торгів з порушенням встановленого Тимчасовим порядком терміну для надання цінових пропозицій, оскільки в результаті виявлених технічних перешкод учасники електронних торгів, що проводилися 10.12.2015, не мали змоги зробити цінові пропозиції з 18:16 до 18:35 год.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 01.12.2016р. перевірене рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив повністю. Суд визнав що в даному випадку відсутнє порушене право (охоронюваний законом інтерес) позивача, позаяк на час порушення провадження за вказаним позовом у справі №927/788/16 (22.08.2016р.) вже існувала постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. у справі №910/32168/15, в якій судом встановлено, що електронні торги по спірному лоту №110096 проведені 10.12.2015р. відповідно до чинного законодавства України.

Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скарго у якій просить постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скаржник посилається на порушення апеляційним судом ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що жодних обставин, що мають преюдеційне значення у справі №910/32168/15 судами не встановлювалось.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТ" просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у запереченнях.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваної постанови, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016р. у справі №910/15624/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" до Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо", Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" про зобов'язання вчинити дії , а саме: визнати торги, що проходили 15.12.2015р. по лоту №110096, віднесеного до категорії промислової нерухомості, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Щорса, 63 (будівля тех. майстерні з адміністративними приміщеннями) недійсними та зобов'язати відповідача підписати протокол електронних торгів, що відбулись 10.12.2015р. щодо лоту №110096, який сформований 11.12.2015р. №133499, направивши його до відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. у справі №910/32168/15 вказане судове рішення було частково скасоване, а його резолютивну частину викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати торги, що проходили 15.12.2015р. щодо лоту №110096, віднесеного до категорії промислової нерухомості, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Щорса, 63 (будівля тех.майстерні з адміністративними приміщеннями) недійсними. В задоволенні решти позовних вимог відмовити".

З'ясувавши, що з тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. у справі №910/32168/15 вбачається, що під час перегляду справи №910/32168/15 судом апеляційної інстанції було визнано, що торги по лоту №110096, є завершеними та переможцем торгів є позивач, а самі торги щодо лоту №110096 проведені 10.12.2015р. відповідно до чинного законодавства України, апеляційна інстанція застосувала приписи ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визнала вказані обставини преюдиційними.

Проте з такими висновками погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За загальним правилом визначеним ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Водночас стаття 35 названого Кодексу визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування.

Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

а) обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

б) обставини, визнані господарським судом загальновідомими;

в) преюдиціальні факти.

Частини 3, 4 коментованої статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.