Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №926/2354/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 926/2354/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької міської радина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016у справі Господарського суду№ 926/2354/16 Чернівецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд"до 1) Чернівецької міської ради, 2) обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "Проспект"провизнання незаконним пункту договору оренди землі, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Горбань О.В., дов. від 16.02.2017;відповідача-1: не з'явились; відповідача-2: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 20.09.2016 (а.с. 108), просило визнати недійсним та скасувати:

- рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 28.07.2016 № 317 "Про припинення договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" в зв'язку з порушенням статті 25 Закону України "Про оренду землі", пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 договору та надання в оренду земельної ділянки" (далі - Рішення);

- договір оренди землі від 01.09.2016 № 10233, укладений між відповідачами на підставі вказаного Рішення (далі - Договір оренди № 10233).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2016 позовну заяву Товариства прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 926/2354/16.

Чернівецька міська рада (далі - Рада) та обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив "Проспект" (далі - Кооператив) звернулись до Господарського суду Чернівецької області з клопотаннями про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи від 06.10.2016 та 20.10.2016 відповідно. Клопотання обґрунтовані необхідністю встановлення обставин того чи дійсно Товариством порушено вимоги містобудівного законодавства та чи дотримано (виконано) ним умови договору оренди земельної ділянки в частині встановлених обмежень та заборон.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2016 (суддя Паскарь А.Д.) призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення судової будівельно-технічної експертизи.

Вказану ухвалу прийнято з мотивів, викладених відповідачами у клопотаннях. При цьому, місцевим господарським судом в ухвалі зазначено, що для встановлення всіх обставин даної справи потрібні спеціальні знання, у зв'язку з чим, дійшов висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи. На час проведення експертизи суд, керуючись ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зупинив провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 (колегія суддів: Якімець Г.Г., Бонк Т.Б., Кравчук Н.М.) ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2016 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постанову мотивовано тим, що призначаючи будівельно-технічну експертизу та зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд не визначив та не обґрунтував того чи є зупинення провадження з підстав призначення експертизи невідворотною та необхідною обставиною, яка дійсно потребує для вирішення питань, спеціальних знань, які мають значення для правильного вирішення спору або можуть вплинути на вирішення питання по суті заявлених вимог, а також суд не мотивував підстав, з яких він не може розглянути спір за наявними матеріалами справи.

Рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 та направити справу до Львівського апеляційного господарського суду для повторного перегляду ухвали Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує посиланнями на обставини справи, зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом було не дотримано положень ст. ст. 79, 83, 99 ГПК України та не враховано окремих роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Ради, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Відзиву на касаційну скаргу Ради від Кооперативу до Вищого господарського суду України не надходило.

До початку судового засідання на адресу Вищого господарського суду України надійшло клопотання Кооперативу про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника через його зайнятість у іншому судовому спорі.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки: по-перше, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, до клопотання не додано доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому; по-друге, стаття 28 ГПК України не обмежує кількість представників, яких може мати одна особа, для представництва її інтересів; по-третє, встановлений статтею 1118 ГПК України п'ятнадцятиденний строк розгляду касаційної скарги сплив і сторонами не було заявлено клопотання про його продовження на підставі статті 69 ГПК України. Необґрунтоване відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату порушуватиме право сторін на оперативне вирішення спору судом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ради не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 79 ГПК України визначає порядок зупинення провадження у справі та його поновлення, частиною першою якої встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. За приписами п. 1 її частини другої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що зупинення провадження у даній справі було обумовлене призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи за клопотанням відповідачів.

Як вірно наголошено судом апеляційної інстанції, оскільки зупинення провадження у справі в даному випадку є наслідком призначення судом експертизи, тому ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною. Призначення судової експертизи з одночасним зупиненням, у зв'язку з цим, провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489.

У зв'язку з зазначеним вище, перегляд самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій та розгляду справи по суті (подальше проведення експертною установою судової експертизи), тому, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність, а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів касаційної інстанції вважає цілком правомірним і обґрунтованим дослідження судом апеляційної інстанції обставин мотивованості та доцільності призначення судової експертизи у справі, як підстави, що обумовлює зупинення провадження.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".