Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №920/360/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 920/360/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"на рішеннявід 12.05.2016 господарського суду Сумської областіта постановувід 13.06.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 920/360/16 господарського суду Сумської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Підприємство теплових мереж", м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Сумипро стягнення 321 908,83 грн. в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Підприємство теплових мереж"Білик С.І. , довір.;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство "Підприємство теплових мереж" в особі керуючого санацією Солдаткіна С.В. (далі - ПАТ "Підприємство теплових мереж", позивач, боржник) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго") про стягнення з відповідача у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором оренди майна № 279 від 01.12.2011 (далі - договір оренди) інфляційних витрат в сумі 267 635,79 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 54 273,04 грн. та 4 828,65 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2016 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено частково, стягнено з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь боржника 218 723,04 грн. інфляційних витрат, 19 646 грн. трьох відсотків річних та 3 575,55 грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (судді: Здоровко Л.М. - головуючий, Бородіна Л.І., Плахов О.В.) у справі № 920/360/16 рішення суду першої інстанції від 12.05.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями ТОВ "Сумитеплоенерго" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову боржника відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 58 Конституції України, ст. ст. 180, 284 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 12, 16, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначає, що стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди є безпідставним з огляду на недосягнення сторонами істотних умов цього договору. Також скаржник вказує, що позивач перебуває в особливому правовому статусі, оскільки щодо нього порушена справа про банкрутство, а тому в силу ст. ст. 12, 16 ГПК України справи у майнових спорах боржника, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в якій беруть участь ті самі сторони.

Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 17.01.2003 порушено провадження у справі № 6/6 про банкрутство позивача - ПАТ "Підприємство теплових мереж".

Ухвалою від 02.04.2013 у справі № 6/6 припинено процедуру розпорядження майном боржника, введено процедуру санації, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

Отже, позивач з січня 2003 року перебуває в процедурі банкрутства, порушеній в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013) на стадії санації.

Разом з тим, у березні 2016 року, виконуючи свої повноваження у справі про банкрутство, керуючий санації позивача Солдаткін С.В. звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Сумитеплоенерго" з метою стягнення 326 737,48 грн.

За приписами частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір про стягнення з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь боржника інфляційних витрат та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Отже, даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів названих вище норм чинного законодавства, помилково порушивши за вимогами керуючого санацією окреме позовне провадження. Апеляційний господарський суд на допущені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Підприємство теплових мереж", підлягає розгляду в межах справи № 6/6 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.