Постанова ВГСУ від 22.01.2014 року у справі №912/815/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 912/815/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р.у справі Господарського суду№ 912/815/13 Кіровоградської областіза позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1"провизнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Баклан Н.Ю., посв. № 008813 від 11.10.2012 р.; позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 р. Прокурор м. Кіровограда звернувся в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради (далі - Рада) до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просив:

- визнати недійсним договір оренди землі від 30.10.2007 р. № 667, укладений між Радою та Приватним підприємством "Созидатель-1" (далі - Підприємство), зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2007 р. за № 179;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (далі - Товариство), повернути земельну ділянку площею 20 042,28 кв.м., яка знаходиться у м. Кіровограді в районі проїзду Підлісного, в розпорядження територіальної громади в особі Кіровоградської міської ради шляхом складення акту приймання-передачі.

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про оренду землі" обґрунтовував тим, що спірний договір оренди землі було укладено за відсутності рішення Ради на підставі постанови Господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007 р. у справі 8/133. Вказану постанову скасовано за результатами перегляду в апеляційному порядку, у зв'язку із чим спірний договір не відповідає положенням земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним та повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2013 р. (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено повністю.

Вказане рішення прийнято з мотивів, наведених прокурором у позовній заяві. При цьому, місцевим господарським судом не застосовано строків позовної давності, про застосування яких було заявлено відповідачем, з посланням на те, що перебіг позовної давності починається з моменту скасування в апеляційному порядку постанови суду, на підставі якої укладено спірний договір, тобто з 19.10.2011 р. і прокурор звернувся з позовом за захистом порушеного права держави до спливу позовної давності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. (колегія суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.

Вказану постанову мотивовано правомірністю заявлених прокурором позовних вимог та наявністю підстав для захисту порушеного права держави в особі Ради, проте за висновком апеляційного господарського суду, трирічний строк звернення до суду з позовом у даній справі необхідно обраховувати з дати укладення спірного договору - 30.10.2007 р., коли Рада як позивач мала довідатись про порушення своїх прав, та який прокурором пропущено, що у відповідності до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора обґрунтовує посиланням на ст. 124 Конституції, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України зазначаючи про неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права в частині обрахування строків позовної давності.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу прокурора до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- постановою господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007 р. у справі № 8/133 за позовом Підприємства до Ради про спонукання укладення договору, прийнятою в порядку адміністративного судочинства, позов задоволено повністю, зобов'язано Раду укласти з Підприємством договір оренди земельної ділянки площею 164 000, 00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, в районі проїзду Підлісного, строком на 25 років під будівництво багатоповерхових житлових будинків згідно проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи від 30.08.2006 року № 2586;

- на підставі вказаної постанови суду між Радою (Орендодавець) та Підприємством (правонаступником якого є Товариство) (Орендар) 30.10.2007 р. було укладено договір оренди землі № 667, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків, яка знаходиться в районі проїзду Підлісного в місті Кіровограді, загальною площею 20 042,28 кв.м. земель житлової та громадської забудови, строком на 25 років (далі - Договір). Державну реєстрацію договору здійснено 01.11.2007 року за № 179. Актом приймання-передачі земельну ділянку передано орендарю;

- на момент укладення спірного Договору постанова господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007 р. у справі № 8/133 Радою у встановленому процесуальним законом порядку оскаржена не була та набрала законної сили;

- 21.04.2009 р. прокурор м. Кіровограда звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вказану постанову. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 р. за результатами апеляційного перегляду постанову господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007 р. у справі № 8/133 скасовано, провадження у справі закрито;

- будівництво об'єктів нерухомого майна на орендованій земельній ділянці Товариством не здійснювалось.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.